Ще 1931 року Вінстон Черчилль передбачив, що одного дня людство навчиться вирощувати окремо крильця, грудки та стегенця, аби не забивати цілу курку. Здається, 2018 року ці слова нарешті справдилися — стартап Just із Сан-Франциско навчився вирощувати м’ясо… з клітин курячого пера!

Джош Тетрік, голова компанії та за сумісництвом Ісус XXI сторіччя, наголошує — м’ясо, отримане у такий спосіб, не варто плутати з вегетаріанськими заводськими гамбургерами та іншими м’ясозамінниками, які зараз можна знайти у супермаркетах. Це справжнє м’ясо, яке має кілька назв: «синтетичне», «лабораторне» або просто «чисте».

Журналісти ВВС, які вже скуштували продукт Just, були вражені. За їхніми словами, шкіра була хрусткою, м’ясо смачно пахло, хоча його внутрішня структура була дещо м’якшою, ніж у курки з McDonalds або KFC.

Щоб отримати такий нагетс, потрібен біореактор, білок для стимулювання розмноження клітин та дві доби часу. Окрім цього, треба штучний каркас, аби продукт мав структуру та напрямок для зростання.

Науковці отримують клітини з пір’я або за допомогою біопсії, яка не шкодить птахам. Водночас синтетичне м’ясо не є генетично модифікованим, для його росту не потрібні антибіотики.

У компанії не кажуть, скільки коштує «чистий» нагетс. Зазначають лише, що наразі це прототип. І додають, що через вартість його важко назвати доступним для будь-якої країни світу.

Інші дослідники роблять яйця або морозиво чи масло з рослин, а ми робимо м’ясо —  з м’яса. І нікого при цьому не вбиваємо

Джош Тетрік

До кінця року лабораторна курка з’явиться у меню кількох ресторанів.

За даними ООН, щороку людство вбиває 70 млрд тварин, аби нагодувати 7 млрд осіб.

Тому технології на кшталт представленої Just, можуть суттєво змінити це співвідношення. Кінцева мета Тетріка — перемістити виробництво клітинного м’яса з лабораторії на великі виробничі підприємства.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти