Коли мова заходить про розвинену економіку, першими на гадку спадають США. Просте оподаткування, найкращі університети світу та мінімальне втручання держави у приватну власність є ключовими факторами. «Це ж Америка» — чудове, але беззмістовне пояснення феномену Сполучених штатів.

Уявімо країну, де при владі націоналістична партія, а курс національної валюти не змінюється роками. Це — Об’єднані Арабські Емірати, де ВВП на душу населення становить $41 тис. Додамо до уявної країни війну, що триває десятки років, і отримаємо Ізраїль з таким же рівнем добробуту. Секрет успішної економіки цих країн полягає у західній моделі ведення малого та середнього бізнесу. Спробуємо розібратися, чому це працює не всюди.

Коли радянська економіка перейшла на плановий режим, абсолютна більшість тогочасних українців мешкали в селах. Селяни могли прогодувати себе і продавати товари до міст. Планова економіка знищила селянство як клас, змусивши вчорашніх підприємців працювати на кількісні показники.

Протягом століття планова економіка осіла в головах українців, окресливши принцип «що більше, то краще».

Ефективність підприємств вимірювалася тільки кількістю виробленої продукції. Керівники нехтували поняттями людського капіталу чи стратегії ведення бізнесу. Це призвело до відтоку кваліфікованих кадрів. Радянська економіка мала величезні ресурси, але неефективно їх використовувала.

Тим часом західні країни перейшли до модерної системи ведення бізнесу. Держава зі свого боку мінімізувала вплив на малий бізнес, обмежившись лояльними податками. Банківська система видавала кредити під низькі відсотки. Малі підприємства почали створювати нові робочі місця, тому платоспроможність населення зростала.

На початку ХХІ ст. інтернет змінив правила гри. Пам’ятаєте, коли Uber порвав ринок таксі? Це сталося завдяки принципу асиметричної конкуренції. Звичайна служба таксі працювала за схемою «дзвінок — автівка — трансфер». Проблема переміщення з точки А в точку Б розв’язувалась, але варварськими методами. Маленький Uber посунув династію таксопарків, бо орієнтувався не на прибуток, а на клієнта. Клієнти були впевнені, що їх не повезуть на автівці з минулого століття. Загальнодоступний рейтинг водіїв та безготівкова оплата — те, чого не могли запропонувати класичні таксі.

Згодом Uber захопив ринок доставки їжі та ділових поїздок. Стартап не тільки розв’язав проблему трансферу з одного місця в інше, а й створив нові робочі місця. 

Кількість водіїв Uber, AmazonAWS

У такий спосіб на Заході сформувалася клієнтоорієнтована бізнес-модель. Її засадничий принцип — розв’язання проблеми клієнта. Вона відрізняється від пострадянської системи рішеннями, від яких виграють не лише виробники, а й споживачі. Це називається принципом позитивної суми. До нього європейські капіталісти прийшли після Другої світової. На фоні післявоєнної розрухи вони зрозуміли, що від співпраці отримають більше, ніж від дикої конкуренції. 

Є багато чинників, які гальмують українське підприємництво. Не останню роль у цьому відіграє людський фактор. Компанії наймають продавців на мінімальну зарплату, з якої сплачують мінімальні податки. Деякі фірми реєструють своїх працівників як ФОП, замість процедури найму. Це вигідно, бо ФОП працюють за спрощеною системою податкового і бухгалтерського обліку.

показали, як не платити ЄСВ

Другим чинником гальмування українського бізнесу є кеш. Електронні декларації дозволили українцям побачити статки держслужбовців та бізнесменів. The Guardian здивувався такій кількості задекларованої готівки.

Відомий перуанський економіст Ернандо де Сото наприкінці 1990-х досліджував тіньову економіку бідних країн. Він виявив, що обсяг готівки і нерухомості в Гаїті у 150 разів перевищував інвестиції в країну за всю її історію. З Єгиптом було так само.

За словами Де Сото, проблема кешу полягає в тому, що він не працює.

Українці купують і тримають долари під матрацами, а західні гроші «працюють» — перетворюються на цінні папери, депозити чи інвестиції. 

Утім, не все так погано. Є успішні українські стартапи, що рухають економіку вперед. Компанія N-iX цьогоріч показала економічне зростання у 331%. Кожен другий першокурсник УКУ входить до 5% найкращих випускників шкіл України. Успішне соціальне підприємство «Горіховий Дім» допомагає жінкам, що опинились у кризових ситуаціях. Проект ветеранів українсько-російської війни перетворився на цілу мережу «Veterano Group».

Повільно, але впевнено українці розвивають економіку, утворюючи ланки малого та середнього бізнесу. Нещодавно мільйонер Джон Сун Кім написав статтю для Forbes, у якій пишається своїм досвідом ведення бізнесу в Україні. Він повірив в Україну і не розчарувався. Залишається чекати, поки в неї повірять самі українці.

Публіцист, інженер сонячних панелей. Пишу про суспільство, екологію та енергетику.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Барон

И к большому сожалению есть уйму “узких” мест, от мала до велика. Е-тикет в том же Харькове не заработал даже на половину за целый год, и этому виной много факторов, начиная от того что судя по всему на разработке боксов пополнения были попилено много денег, так как на выходе получились неюзабельные ящики, в которых даже “современному” человеку разобраться очень сложно (хотя есть пример пополнения в метрополитене), заканчивая тем что так и не выполнено обещание единого билета для метро и наземного электро транспорта. И эти до сих пор ни кто не занимается. (уход от кэша) Электронная очередь в садики Харькова и области, это просто большой эксель файл который перебирает “специально обученный человек”, так как в своё время фирма которая это делала попилила деньги с властями. (электронный учет) И самое главное, люди не хотят платить налоги, так как до “конечного потребителя” деньги не доходят а теряются где то в обшорах и карманах чиновников, и пока это тенденция не особо изменяется.