Погодьтеся, питання більш ніж цікаве та актуальне. Скажімо, впродовж усіх років після проголошення нехай формальної, але все ж таки в дечому і подеколи Незалежності реальної, неватна частина нашого суспільства пнеться все ж таки до цивілізації європейської — з усіма її принадами, недоліками, проблемами та досягненнями.

Почала платити за це Небесна Сотня. Продовжують оплачувати своєю кров’ю можливість такого вибору наші героїчні Збройні Сили.

А от куди вступив Богдан та його наступники? З ким укладали, підписували угоди? Задля кого позбавили суверенного вибору величезну кількість міського та сільського люду? Задля чого упродовж десятиліть винищували тисячами католиків, греко-католиків, інославних християн, євреїв, міських трударів та простих селюків, палили міста, села, бібліотеки, синагоги, храми?

Лише одна цитата з розвідки відомого вам по YouTub’ам сучасного московського історика, публіциста, режисера та співака Євгенія Понасенкова. Пряма мова:

Между тем задумаемся: а что же в России было, так сказать, исконного, только местного, своего? Во-первых, это особая форма рабства — крепостное право, во-вторых, скопцы: многочисленные последователи секты, считающие операцию кастрации «богоугодным делом». Скопцы ампутировали яички посредством размозжения их молотом, а затем прижигали окровавленное место раскаленным железом (отсюда и название: «огненное крещение»).

Якщо зацікавилися цим російським феноменом, вам, зокрема, сюди та сюди.

Але повернімося до тих часів і до тих людей, які поклали на свої рамена тягар відповідальності пояснити собі, сучасникам, новим господарям та майбутнім поколінням #перемогу (для одних), #зраду — для всіх інших. Пояснити/виправдити ##зрадуперемогу історичного масштабу, яка донині ділить народи, родини, науковців, політиків, держави…

Пальма першості, без жодного перебільшення, належить уродженцю с. Варвиця, яке тоді входило до складу Лохвицького повіту Полтавської губернії, Осипові Бодянському (1808-1877 рр.).

Бодянський — людина всебічно обдарована. Історик, фольклорист, перекладач, видавець, філолог-славіст, дослідник руської мови, ініціатор її стандартизації на основі полтавського діалекту, професор Московського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук він уславився, зокрема, як першовідкривач та публікатор «Пересопницького Євангелія» «першого з відомих перекладів Св. Письма староукраїнською мовою серед XVI ст.».

Пруф: Енциклопедія історії України, т. 8, с. 138.

Далі буде.

Історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук. Веду авторський телеграм-канал.

Коменти

Віталій

Поганий, учень© Й.Геббельс Основну думку “упродовж десятиліть винищували тисячами католиків, греко-католиків, інославних християн, євреїв, міських трударів та простих селюків, палили міста, села, бібліотеки, синагоги, храми” доніс, брехні напхав, а правди насипати зверху 80% забув. schlechter Schüler