Поєднання етики та технологій стає щораз гострішим. Некомпетентні ЗМІ поширюють страх перед новими винаходами, мовляв, ми створимо дещо, від чого не зможемо захиститися. Та перш ніж жахатися армії дронів-вбивць, песенят із Boston Dynamics та безпілотних електрокарів — звернімо увагу, як людство використовує нові технології собі на користь.
Медицина
Хвороба Альцгеймера є одним із найпоширеніших захворювань серед літніх людей в усьому світі. Сучасний підхід до лікування хворих на Альцгеймера та Паркінсона не вражає ефективністю, та завдяки ШІ це дуже скоро може змінитися.
Приміром, компанія Verge Genomics виявляє компоненти, яких бракує в ліках та аналізує лабораторні тести. Усе це — робота штучного інтелекту. Він вивчає ключові гени у системі ДНК та передбачає, які генетичні з’єднання можуть завадити розвитку хвороби. Спочатку ці висновки тестують на тваринах, а потім на штучно виведених людських стовбурових клітинах.
Енергетика
Сонячні панелі — це круто, але ще й довго та дорого. Насамперед, сонячна електростанція коштовна через високу вартість кремнію, що використовується у панелях. Колись вважалося, що кремнієві панелі мають найкраще співвідношення ціни та ККД.
34-літня китаянка Жоу Уаньпінь присвятила своє життя розробці найкращого матеріалу для СЕС, і досягла успіху.
Останніми роками увагу вчених привертають гібридні матеріали: вони дешевші за кремній, а їхній ККД нічим не поступається сучасним батареям. Один із таких — перовскіт, темно-жовтий мінерал, що видобувають на Волині.
У дитинстві Жоу жила в китайському селі, де не було світла. Вони з однолітками навчалися й виконували домашні завдання при світлі керосинової лампи. Тому Жоу й зробила метою свого життя сонячні технології. Сьогодні перовскітні панелі, розроблені нею, є одними з найдешевших у світі.
Щоправда, руйнуються вони швидше за кремнієві, але Жоу вже працює і над цим.
Рітейл
Джонас Клівленд із COSY Robotics запевняє, що його магазинні роботи не лише перевозитимуть товари зі складу в торгову залу, а й зможуть обробляти інтернет-замовлення.
Це стане можливим завдяки унікальним сенсорам, що ідентифікуватимуть товар. Штучний інтелект дозволить роботам стати трохи розумнішими, і не заважати людям, що працюють у магазині.
Безпека
Тато Барбари, моряк-криптограф чилійського флоту, ще в дитинстві познайомив дівчинку з азбукою Морзе. Це надихнуло Барбару на розробку технології, яка згодом врятує життя тисячам людей.
Навряд чи хтось з нас визнає себе інтернет-залежним. Адже ми чудово почуваємося без ноутбуків, смартфонів та стрічки новин. Утім, коли 2010 року в Чилі стався майже 9-бальний землетрус, залежність населення від каналів зв’язку стала питанням життя та смерті. Через відсутність зв’язку та сигналу тривоги під час чилійської катастрофи загинуло 156 осіб.
Вісім років Барбара разом з Emercom (державна служба з надзвичайних ситуації) працювала над розробкою платформи SiE, що дозволяє усім смартфонам отримувати зашифроване повідомлення від держорганів про небезпеку. Цей зв’язок працює, коли немає ані Wi-Fi, ані GSM-зв’язку.
Система використовує стільники мобільного зв’язку, але комунікує з ними за допомогою радіохвиль, тому люди в біді можуть так само обмінюватися повідомленнями між собою.
Що ж у підсумку?
Підгрунтя для остраху перед новими технологіями все-таки існує. З іншого боку — вони підвищать якість життя всього людства. Як і будь-яка технологія, штучний інтелект потребує вмілого керування. Чи встигнемо ми адаптуватися до сучасних трендів? Чи зможуть сучасні університети виправдати потреби майбутніх абітурієнтів, які прагнуть знань у Machine Learning та Data Science?