Інформаційний попит на електромобілі зростає щоразу, як Tesla чи BMW дивують нас своїми інноваціями. Наші читачі вже навчилися руйнувати міфи про екотранспорт і відрізняють гібрид від електрокара. Проблеми з дилерами, зарядними точками та асортиментом поступово розв’язуються. Перед Україною, де, за прогнозами Ukrainian Institute for the Future, кількість електрокарів зросте у 125 разів, постав новий виклик — чи вистачить електроенергії на всіх?

Збільшиться не лише парк електрокарів, а й споживання ними електроенергії: до 2030 року воно становитиме майже 5,6 млрд кВТ*год. Аби йти в ногу з часом, Україна мусить не тільки модернізувати старі, але й постійно відкривати нові енерговиробництва.

Прогнозоване зростання масштабів ситуації

Для подальшого розвитку електромобілі потребують сприятливого середовища, себто інфраструктури. Ключові українські міста потерпають від транспортного колапсу: маршрутні таксі замість автобусів, безліч автомобілів, погана дорожня розмітка. У світлі цього електромобільний бум з омріяного майбутнього перетворюється на потенційну загрозу. Ми стоїмо на порозі енергетичної реформи, яка допоможе подолати цю проблему.

Майже чверть століття усі наші електростанції продають вироблену енергію лише одному покупцю — державному підприємству «Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». НКРЕКП проводить подальший продаж через обленерго і щомісяця встановлює фіксований тариф.

Аби в країні зникли яблука, досить просто створити міністерство яблук. Те саме можна сказати й щодо НКРЕКП та енергетики.

Через те, що НКРЕКП неефективно регулює ціни на ринку, здорова конкуренція між виробниками стає майже неможливою, а інвестиційний клімат погіршується.

Наступного року ми переходимо до нової моделі ринку електроенергії. Як і європейські країни, утворимо різні сегменти ринку, що конкуруватимуть між собою. Договори можна буде укладати на будь-який період, без прив’язки до конкретного споживача. До речі, вітряки та сонячні панелі купуватимуть насамперед.

Нарешті вашу Model S живитиме Сонце, а не ядерна реакція. З нею взагалі краще не мати діла.

Окремої уваги вартий законопроект, ухвалений цього місяця в першому читанні. Він позбавляє ринок ще одного тягаря — бюрократії. Відтепер домогосподарства та юридичні особи зможуть виробляти електроенергію потужностями до 500 кВт і продавати її за зеленим тарифом без ліцензій, дозволів та іншої мороки.

Крім розподіленої генерації, з 2020 року запустять механізм цінових аукціонів. Завдяки цьому виробники енергії з альтернативних джерел конкуруватимуть за договір із гарантованим покупцем на 20 років.

Найбільш ефективні підприємства отримають можливість сталого розвитку і паралельно руйнуватимуть монополізацію ринку.

Раніше, аби побудувати СЕС чи ВЕС, вам треба було знайти спеціалізовану земельну ділянку, призначену для енергопідприємств. Звичайно, що таких майже не було, тому корупція у цій сфері процвітала. Але тепер законопроект, нещодавно підписаний Президентом, дозволяє будувати альтернативні електростанції на «землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Інакше кажучи, майже усюди. Це заспокоїть інвесторів та позбавить хабарників роботи.

Наразі є пільгові умови для тих, хто виробляє сонячні панелі та вітряки з деталями від українських виробників. Згідно з новими положеннями, до 2021 року виробництва звільняються від сплати ПДВ на імпортні товари, що значно підвищить якість і ефективність вітчизняних продуктів.

Реформа ринку електроенергетики в Україні приємно дивує: потенційні проблеми перестали розв’язувати радянськими плановими методами. Натомість держава буде стимулювати саме малий енергетичний бізнес — сонячні ферми та вітряки. Звичайно, для цього потрібні як інвестиції, так і досвід, тому попереду ще багато роботи.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці
2019 — не тільки Рік Свині, а ще й рік українських енергокооперативів та домашніх сонячних ферм.

Публіцист, інженер сонячних панелей.

Коменти