Сон має багато переваг. Одна з них — це видалення інформаційного сміття, або ж синаптичних зв’язків між нейронами, які накопичуються протягом дня. Цей процес називають синаптичним гомеостазом. Він запобігає переповненню мозку непотрібними спогадами. Цілком можливо, що це добре впливає на нашу розумову діяльність. Виявляється, щось подібне відбувається, коли штучна нейронна мережа спить.
Так, ваші очі вас не підводять і ви все правильно прочитали.
Звісно, штучні нейронні мережі (ANN) — тип ШІ, в основі якого знаходяться біологічні нейронні мережі — не можуть автоматично або інстинктивно засипати і мріяти. Ось чому математики з Італії запрограмували ANN на ім’я «мережа Хопфілда» на сон.
Ми вважаємо, що для процесу пізнання сон важливий не менше за пошук інформації та її аналіз. Він однаково важливий що для живого організму, що для штучного інтелекту.
Адріано Барра — математик з Університету Саленто
Розробляючи Хопфілда, дослідники намагалися відтворити швидку фазу сну та повільну. Як у людини. Вважається, що під час першої наш мозок видаляє непотрібні спогади, а під час другої об’єднує важливі.
За словами учених, їм вдалося реалізувати бажану модель обробки інформації: видалення, а потім об’єднання.
Результати вразили італійців. Без сну максимальна продуктивність ШІ дорівнювала 0,14 біта на синапс. Коли режим відпочинку було увімкнено цей показник виріс до 1 біта на синапс. Подальші тести лише підтвердили ці результати.
Висновок учених — якщо дозволяти нейронній мережі час від часу дрімати (використовуючи правильний алгоритм дрімоти), можна підвищити її продуктивність.
