Завдання інтернет-провайдера — надавати телекомунікаційні послуги клієнтам. Зазвичай ми не замислюємось про роботу інтернету, доки він працює, але саме тут криється найцікавіше.

Кожен провайдер, що працює напряму з користувачами, лише продає орендовані у свого постачальника канали. Умовно цю компанію вищого рангу можна назвати провайдером для провайдерів. Він надає широку смугу доступу до інтернету, яку провайдери ділять між клієнтами.

Цих компаній значно менше, а їхні назви нічого не скажуть масовому користувачу, хоча фактично завдяки їм ми й користуємось інтернетом. Одна з них — російська компанія RETN з офісом в Лондоні, міжнародний магістральний оператор зв’язку. Працює в 36 країнах, обслуговує понад 1900 клієнтів (так, майже дві тисячі провайдерів), а особливо велике покриття має у Східній Європі та Росії.

Нові власники

У квітні 2012 року компанію купує Ростелеком, найбільший провайдер Росії. Подія не афішується в ЗМІ, а представники нового власника та самого RETN до останнього відмовляються від коментарів.

Вартість угоди тоді не розголошувалась, згодом стало відомо, що компанію продали за 45 млн $:

Керують Ростелекомом екс-керівник адміністрації президента РФ Сергій Іванов (має медаль «за повернення Криму») та екс-віце-губернатор Санкт-Петербурга Михайло Осеєвський, обидва — члени «Єдиної Росії».

Об’єднавши свою мережу із RETN, російський монополіст стає одним з найбільших магістральних операторів планети (провайдером для провайдерів), обслуговуючи майже 40 країн.

Схема власних магістральних ліній RETN (березень 2019 року).

В результаті частково або навіть весь інтернет-трафік цих країн проходить через обладнання Ростелекому. Яку частку контролюють росіяни, невідомо, але дані про провайдерів, що користуються їхніми послугами, є у відкритому доступі.

В списку — десятки національних провайдерів Європи, Азії, США, Латинської Америки та Африки. І практично всі українські та російські. Ми нарахували 139 клієнтів з України.

Ось найцікавіші з них:

  1. Воля («Київські телекомунікаційні мережі»)
  2. Farlep (Vega)
  3. Fregat (один з великих провайдерів Дніпра)
  4. Gigatrans (Дніпро, Одеса, Харків, Київ, Львів)
  5. Infocom
  6. Lanet
  7. Інтертелеком
  8. Київстар
  9. Укртелеком (ми знайшли навіть лист подяки від них)

Сьогодні весь російський інтернет контролюється державою, тому жодної несанкціонованої свободи слова там бути не може. Як бачимо, і український сегмент інтернету можна назвати таким лише умовно.

Блокування вільних ЗМІ та контроль за свободою слова в онлайні можуть з’явитися і в нас — коли так вирішать у Кремлі.

Чи все так погано

Більшість даних, що передаються мережами, шифруються. Провайдеру зазвичай невідомо, що робить користувач на сайтах із зашифрованим з’єднанням, але він знає, коли і які сайти ми відвідуємо.

При цьому шифрування працює далеко не завжди. До запровадження автоматичного шифрування у Viber та WhatsApp 2017 року його треба було вмикати вручну. Тоді ним користувалося лише 14% людей. Це значить, що 9 з 10 листувань у 2012-2017 роках велися відкрито.

Лише влітку 2017-го Google став занижувати у видачі сайті, що не використовували https (шифроване з’єднання), мотивуючи у такий спосіб власників сайтів використовувати шифрування.

В результаті маємо потенційно небезпечну ситуацію, коли практично весь український та європейський трафік проходить через російські сервери, де його можна аналізувати й зберігати. Росіяни можуть за лічені хвилини заблокувати доступ до потрібного сайту або замінити його на інший. Згадайте лише «випадкові» блокування заборонених у РФ сайтів у користувачів домашнього інтернету Київстар.

Один зі слоганів Ростелекому, що пропонує також системи відеонагляду, звучить так: «Будьте спокійні за своїх близьких». І правда, можна бути спокійним, адже кожен із нас під контролем.

↑ Тисни «Лайк», щоб читати нас у Фейсбуці

Засновник і керівник видання Tokar.ua. Програміст, адміністратор української Вікіпедії.

Коменти
Дмитро

Але я знаю випадки у 2014 році коли моїм знайомим зрізали перегляди на Ютубі. тільки вони добиралися до 110 тисяч і ставали рекомендований відео, то на другий день в них. ставала 1 тисяча переглядів. Ютуб пояснював – це тим, що на канал знайомих жаліються сусіди. Але на каналі не було нічого про сусідів. Суть була в тому, що канал був критичний і росмовою. І мовляв вони розуміли критику через мову наших внутрішніх процесів і це їх “оскорбляло” . потім дізнатися, що відділення Ютуба є на території сусідів і стало ясно про об’єктивність.

Дмитро

Стаття трохи все перебільшує. За 45 млн. (вартість компанії сусідів) ніхто не продав би кабель через океан. тільки 1 маршрут від США до Японії по дну Тихого океану вартує більше 300 млн дол. США. а в світі станом на початок 2017 року було прокладено в різних місцях більше 400 сотень кабелів. Більше того американці як і деякі європейці стратегічні речі за будь-які гроші не продадуть.

Назар Токар

У РЕТН частина каналів власна, а частина орендовані. Та й у ЗМІ могли видати неправильну, занижену, ціну покупки.

Алекс

В мене не відкривається Миротворець. Це з цієї причини?