Найвизначніший національний історик, академік АН СРСР, академік АН УРСР, академік Чеської АН, голова Української Центральної Ради, голова Наукового товариства Тараса Шевченка у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету ім. Імператора Франца, відомий масон…

«Ідеолог та організатор» національного «відроджувального руху» (саме так характеризують його деякі сучасні дослідники наукової та політичної спадщини Михайла Сергійовича), створював свою «Історію України-Руси» впродовж майже 40 років.

Титанічна, без щонайменшого перебільшення, праця описує процеси, які, на думку автора, відбувалися на сучасних українських землях із найдавніших часів аж до 1658 р.

Створюючи свій варіант історії «українського» народу, Грушевський не спромігся сформулювати цілісне, несуперечливе визначення цього самого «народу». Один з авторитетних дослідників творчості патріарха національної історичної науки Ю. Левенець констатував: «нарід» у Грушевського «не є ясною, чітко визначеною дефініцією, а ідея «селянськості» України як одинокого носія ідеї «народу» взагалі запозичена ним у Драгоманова».

Інші фундаментальні міфи, сформульовані Грушевським, які донині є невіддільною частиною нашого національного міфологічного наративу, такі:

  1. безперервність історичного буття українського народу є доконаним фактом,
  2. основа історії народу — в його традиціях та культурі, «які акумулюють в собі основні вартості, а сама культура є «одним із найбільш стабільних чинників історичного прогресу»,
  3. держава «швидше зло, ніж позитивний фактор»,
  4. автономія має спиратися на етнічний принцип, а не на реалії історико-економічного регіоналізму.

Далі буде

Історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук. Веду авторський телеграм-канал.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти