Хто з нас не мріяв про швидкий спідер-байк (або гравіцикл)? На таких пересувалися герої «Зоряних війн»! Так, може, саме ви й не мріяли, бо то ж був плід уяви митців. А от компанія Jetpack Aviation, славнозвісна своїми реактивними ранцями, приймає попередні замовлення на (майже) реальні мотоцикли, що літають.

Speeder (таку назву отримав гравіцикл) оснащений турбореактивними двигунами, які дозволяють розігнатися до 240 км/год. Висота, на яку він зможе піднятися, — 4,5 км.

Вага літального апарата — 105 кг.

Залежно від ваги пілота (максимально допустима — 109 кг) та висоти над рівнем моря Speeder може протриматися у повітрі від 10 до 22 хв. Працюватиме він на гасі або дизельному паливі.

Летючий мотоцикл має систему стабілізації, як у квадрокоптера, ручне управління, 12-дюймовий сенсорний екран для навігації і двосторонню авіаційну радіосистему для зв’язку «повітря-повітря» та «повітря-земля».

Відповідно до вимог Федерального управління цивільної авіації США (FAA), інженери Jetpack Aviation зберуть кілька версій мотоцикла. Для керування надлегкою версію не потрібна ліцензія пілота. А ось для версії експериментальної категорії без ліцензії вже не обійтися. Та у компанії роблять все можливе, щоб керувати байком можна було з ліцензією пілота-аматора або спортивного пілота.

Speeder не має коліс, щоб ще і їздити, як Moto Volante. Він гучніший за гіробайк G2 GSXR. А з ціною у 380 тис. $ Speeder завдасть болючішого удару по вашій кишені, ніж Super Sky Cycle з його 40 тис. $. Але за розробкою гравіцикла стоїть Девід Мейман, голова Jetpack Aviation, який неодноразово доводив, що його компанія дуже серйозно підходить до реалізації власних проектів.

Поки планується випустити 20 байків, і один із них можна зарезервувати, виклавши за попереднє замовлення 10 тис. $.

Наступні екземпляри призначатимуться для військового та державного використання.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Коменти