Правду кажуть, що 3D-принтери призвели до міні-революції у виробництві. Але це твердження трохи завузьке, бо принцип друку матеріалів робить дива і в інших галузях. Наприклад, у медицині. Торік канадські вчені вже презентували біопринтер, що може майже миттєво відновити шкіряний покрив після глибокої рани. Та він такий не один. Днями американські дослідники з Інституту регенеративної медицини Уейк Фореста (WFIRM) показали апарат, що загоює рани, використовуючи власні клітини шкіри пацієнта.

Перший прототип був готовий ще 2014 року. Але тоді він друкував великі клапті. Потім їх розрізали на шматки потрібного розміру та приживляли пацієнту.

Упродовж пяти років технологія вдосконалювалася і врешті-решт можна сказати, що науковці отримали портативний диспенсер (пристрій для контрольованої видачі чого-небудь, — ред.).

Так, він ще не такий малий, аби носити його у кишені. Але біопринтер доволі портативний в умовах лікарні. Його можна приставити до ліжка, щоб пацієнт просто лежав собі під насадкою, поки нова шкіра нашаровується.

Як чорнила, апарат використовує власні клітини людини, аби мінімізувати ризик відторгнення. Тому спочатку пацієнту роблять біопсію, щоб отримати два типи клітин: фібробласти (допомагають будувати структуру для загоєння ран) та кератиноцити (основні клітини зовнішнього шару шкіри).

Далі з отриманого зразка вирощують ще більше клітин, а потім змішують їх з гідрогелем. 

І ось у чому відмінність цього пристрою від попередніх моделей. Перш ніж перейти до друку, принтер за допомогою лазерного сканера створює топографічне зображення пошкодження. Завдяки цьому він «бачить» глибину рани — фібробласти «вирушають» донизу, а вже потім нашаровуються кератиноцити.

Така технологія імітує природну структуру клітин шкіри, і пошкодження швидше загоюється. 

Поки біопринтер випробували лише на мишах, та учені запевняють — результат відмінний. Наступним кроком мають стати досліди на людях. У перспективі біопринтер допомагатиме пацієнтам з опіками, діабетичними виразками та іншими глибокими ранами, які не можуть загоїтися самостійно.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти