Працювати на складі, пакуючи товари у коробки, доволі нудно. А коли людині нудно, вона не така й вже працьовита. Саме тому сотні працівників п’ятьох складів Amazon цілими днями грають у відеоігри! Одні змагаються між собою на автоперегонах, інші — будують замки та фортеці. Так, це звучить набагато краще, ніж є насправді, бо грають вони не у Fortnite чи Minecraft.

Це забавки з простою графікою на кшталт перших ігор Super Mario Bros від Nintendo. 

Геймплей ще простіший. Виконав завдання — твоя машинка просунулася на крок вперед. Тобто робочий прогрес в ігровому форматі показується на моніторах, встановлених безпосередньо на робочих місцях.

Щоб виконати велику роботу, як-от спакувати партію наборів Lego, співробітники можуть об’єднуватися у команди — від невеликої групи до цілого поверху.

Нагородою у грі є бали, на які потім можна придбати товари з логотипом Amazon. 

За словами аналітиків, такий експеримент є частиною ширшого процесу гейміфікації, що охопив індустрію. Мета — заохочувати до праці низькокваліфікованих працівників.

Таким шляхом уже пішли Uber та Lyft. Вони виплачують бонуси водіям за 60 поїздок на тиждень або за подолання 30 км.

Головна думка, закладена у гейміфікацію, — що більше це схоже на гру, то менше схоже на роботу. Та є певні ризики:

Конкуренція надихає лише деякий час. Щойно людина починає показувати гірші результати проти колег, вона байдужіє, і роботодавець може отримати зворотний результат.

Джейн МакГонігал — дизайнер відеоігор, що відповідає за питання гейміфікації

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Кирило

Зважаючи на політику Amazon щодо прав працівників і профспілок, така новина звучить зловісно і антиутопічно і більше нагадує щось зі сторінок Орвелла або Гакслі