Першу зброю вигадали кілька мільйонів років тому. Це заслуга наших доісторичних предків – гомінідів. Найімовірніше, це сталось після того, як один відчайдух спробував піти з голими руками на мамонта. І хоч у людей відсутні гострі кігті, міцні щелепи й довгі бивні, виживати у дикій природі допомогла звивина у мозку.
Примітивні, як тогочасна цивілізація, списи пронизували тіла тварин і забезпечували людей їжею. А кам’яна сокира рубала голови ворогів, прокладаючи шлях до місця під сонцем. Утім, розвиток цивілізації не стояв на місці, а зброя, як її невіддільна частина, йшла пліч-о-пліч із прогресом. Перша революція у військовій справі відбулася, коли люди навчилися обробляти метал. Тоді палиця перетворилася на меч, а шкіра ведмедя на залізні обладунки.
У ІХ столітті свій внесок у військову справу зробили китайці. Кілька даоських ченців у пошуках еліксиру безсмертя змішали калієву селітру, вугілля та сірку і випадково спалили хату. Ту запальну суміш назвали порохом і згодом знайшли їй застосування у війську. Відтоді на полі бою почало добряче гепати та горіти.
У минулому столітті людство приручило атом
Після двох ядерних грибів у Хіросімі та Нагасакі стало зрозуміло, що смертоносна сила ядерної зброї здатна спопелити Землю та принести апокаліпсис у кожен дім.
Навіть якби в Альберта Айнштайна волосся не стояло дибки, то точно стало б. Дивлячись на всі події 45-го року, він сказав президенту Трумену знамениту фразу:
«Не знаю, чим людство буде воювати у третій світовій, але в четвертій – палками та камінням»
Можливий розвиток подій неодноразово описувався в багатьох книгах, фільмах та комп’ютерних іграх, де автори за допомогою своєї уяви намагалися зазирнути у майбутній постапокаліптичний світ з мутантами, зомбі та байкерами-канібалами. Але 2019 року, дивлячись на цей епос і згадуючи слова Айнштайна, ми дедалі краще розуміємо, що ці історії так і залишаться байками, а ядерна зброя – це пережиток минулого. І на це є кілька причин.
Це нікому не потрібно
Карликові диктатори занадто комфортно себе почувають, щоб так ризикувати. Північнокорейський лідер, возвеличений власним народом, який він тримає в заручниках за щоденну жменю рису, розуміє, що, в найкращому випадку, після ядерної війни йому доведеться сидіти на руїнах та слухати скрипучий звук радіоактивного пилу між зубами.
Московія ж замість ядерної кувалди обрала тихий ніж гібридної війни. Та й бомбити ворожі країни немає сенсу, коли весь капітал російської еліти лежить у швейцарських банках, а їхні діти заїдають кальвадос круасанами на площі Сен-Жермен.
Кіберпанк
Друга причина — безпілотні бойові машини. Айнштайн врахував розвиток зброї лише в одному напрямі, але й уявити не міг, що в майбутньому поле бою перетвориться на комп’ютерну гру.
От, наприклад, безпілотна бойова машина Guardium, яка патрулює ізраїльський кордон із сектором Газа ось вже 10 років. Оснащений спеціальними датчиками та тепловізором броньований позашляховик здатен виявляти та знешкоджувати будь-яких порушників кордону та навіть вибухові пристрої. Зазвичай на нього встановлюють 40-мм автоматичний гранатомет і великокаліберний 12,7-мм кулемет.
Солдату залишається тільки сидіти у м’якому кріслі командного центру та керувати апаратом за допомогою комп’ютера і спеціального пульта, потягуючи холодну колу.
Проте кремезні генерали з блискучими зірками на мундирах накинули своїм орлиним оком на розробки у сфері штучного інтелекту. А це означає, що безпілотна бойова техніка буде автономною та сама вирішуватиме, хто сьогодні помре.
Нова гонитва озброєння вже почалася
І лідирують у ній США, Росія та Китай, які вже неодноразово тестували свої автономні машини й надалі готові вкладати мільярди у їхній розвиток.
Австралійський підрозділ американської корпорації Boeing розробив безпілотник зі штучним інтелектом Loyal Wingman. У лютому цього року апарат представили на аерокосмічній виставці Avalon у Мельбурні. Зовні літак схожий на винищувача та оснащений апаратурою для ведення радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки. В перспективі він буде оснащений ракетно-бомбовим озброєнням. Перший виліт заплановано на 2020 рік.
Безпілотна бойова машина – це круто, ціла армія таких машин – мрія будь-якого командира. Тому Пентагон працює над колективним штучним інтелектом, який передбачає скоординовані дії великої кількості роботів, що локально взаємодіють між собою та з довкіллям. Кожен дрон буде дотримуватися простих базових правил, але разом це буде складна система, що діє, як один організм.
Такі випробування вже відбулися 2016 року. В небо здійнялися 103 мікродрони Perdix та успішно виконали поставлене завдання. Кожен робот у системі підтримував зв’язок з іншими. Відсутність лідера дозволяла безболісно переживати втрату окремих одиниць та надалі виконувати бойове завдання, ухвалене колективно.
На військових навчаннях у США Пентагон вже неодноразово переконувався, що бойова машина зі штучним інтелектом ухвалює рішення швидше, б’є в ціль точніше та не знає страху. Швидкий розвиток штучного інтелекту визначить, яким буде наступне покоління зброї, а хто найкраще володітиме нею — той диктуватиме правила. Крім того, безпілотник мінімізує людські бойові втрати.
Ось тільки хто відповідатиме за помилки машини та й взагалі, чи має право робот убивати людину?
Це питання вже не раз порушували в ООН. Проти створення роботів-вбивць, які самостійно визначають мішень для знищення, виступили понад 20 лауреатів Нобелівської премії миру, 150 релігійних лідерів світу і більш ніж 3000 фахівців зі штучного інтелекту. Але ООН у наші дні стає вкрай безсилою організацією, тому провідні країни-розробники автономної зброї клали на фахове та лауреатське вето.
Торік свій контракт із Міноборони США розірвала компанія Google, яка співпрацювала з військовими у сфері штучного інтелекту. Працівники компанії з етичних міркувань відмовилися від розробки технологій, що загрожують життю людини та вимагали від керівництва розірвати домовленості.
Ця ж історія повторилася в лютому цього року з компанією Microsoft. Більш ніж 150 її працівників написали лист до Генерального директора, де зазначили, що окуляри HoloLens 2 розроблялися насамперед для архітектури, медицини, автомобілебудування та вивчення космосу, а застосування їх військовими може перетворити війну на комп’ютерну гру. Втім, голова компанії Сатья Наделла заявив, що Microsoft не збирається зупиняти роботу у цьому напрямі:
«Ми ухвалили принципове рішення не відмовляти в технологіях інститутам, обраним нами в демократичній країні, щоб захищати нашу свободу»
І тут постає етична дилема. З одного боку, працівники мають повне право відмовитись розробляти летальну зброю, а з іншого — вони дають монополізувати цю сферу ворогу. Адже перегони озброєнь вже почалися і процес не зупинити. І, як-то кажуть: «Хто не хоче годувати своїх роботів, буде годувати чужих».
Зі швидким розвитком технологій у сучасному світі важко передбачити, якими будуть бойові машини за десяток років. Можливо, воюватимуть людиноподібні роботи зі скрипучими титановими суглобами, можливо, армії автономних дронів і підводних човнів. Та стає зрозуміло, що участь людини у війні полягатиме у натисканні кнопок. І якщо в майбутньому ми будемо воювати палицями, то давайте хоча б лазерними :).
росія???? Робот ігаьок?)) чи ви прикалуєтесь?