Ви здивуєтесь, та вже певний час медики лікують опіки за допомогою шкіри риб. З неї вони роблять біопов’язки та прикладають до ран. Завдяки колагену, що міститься у шкірі тиляпії (рід прісноводних риб, який налічує майже 50 видів), загоєння відбувається швидше та менш болісно. Зокрема, у такий спосіб лікують тварин, що постраждали торік під час Каліфорнійських пожеж. Та тяжкий випадок однорічного ротвейлера Стелли змусив фахівців провести значно серйознішу операцію з пересадки риб’ячої шкіри.

Песик мав опіки другого та третього ступеня важкості, які покривали 10% тіла.

Але, що важливіше, у Стелли були серйозні проблеми з диханням через травму трахеї та легень. І це унеможливлювало проведення анестезії, тому лікарям із Мічиганського державного університету (MSU) довелося проявити творчий підхід.

Для пересадки вони взяли очищену шкіру тріски. Завдяки своїм протизапальним та антибіотичним властивостями, а також високій концентрації жирних кислот Омега-3, цей матеріал підходив краще за будь-який інший.

Окрім цього, рибний імплантат забезпечує седативний ефект та стимулює ріст клітин.

Це дозволило нам не напружувати легені пацієнтки та прискорити загоєння ран.

Брея Сендесс — ветеринар із MSU

Перші два тижні Стелла боролась за життя, але зараз її рани добре загоюються, і вона вже «відносно активна».

Проте досі є проблема з диханням — для цього потрібен триваліший догляд.

Та саму операцію з трансплантації медики вважають успішною.

Випадок Стелли надихає, бо успішна пересадка шкіри риб вказує на те, що маємо новий та ефективний інструмент лікування опіків.

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Рома

А за якими критеріями ми обираємо чиє життя важливіше? Ми готові вбивати тріску в благо собак тільки через те, що їх ми не їмо?