Затори, небажання одного водія пропускати іншого, незнання або свідоме ігнорування правил — з цими явищами ми стикаємося щодня. І все це через людський фактор. А що буде, якщо його прибрати і безпілотні машини взаємодіятимуть через загальну мережу? Саме таке питання поставили собі дослідники з Кембриджського університету, і отримана ними відповідь була аж ніяк не на користь людей.

В межах експерименту вони запрограмували 16 мініатюрних безпілотних авто на рух двосмуговою трасою та спостерігали, як змінюється транспортний потік, коли одна з машин зупиняється.

Коли загальна мережа була вимкнена, авто чекали «вікна» у трафіку, щоб об’їхати перешкоду по другій смузі. Через це утворювалися затори, як і в реальному житті.

Коли автомобілі їхали в межах загальної мережі, машина, що зупинялася, надсилала іншим відповідний сигнал. Тому авто, які їхали іншою смугою, трохи уповільнювалися, і їхні «колеги» об’їжджали перепону без потреби зупинятися або суттєво зменшувати швидкість.

Коли однією з модельок керувала людина, інші підлаштовувалися під її агресивну манеру водіння.

Отже, дослідники підрахували, що пропускна здатність машин, які були на зв’язку одна з одною, на 35% вища, ніж за інших сценаріїв.

Зазвичай подібні тести роблять у цифровій візуалізації, бо використовувати фізичні повномасштабні моделі занадто дорого. Та, як бачимо, кембриджські науковці знайшли компроміс.

Нині великі компанії розробляють власні самокеровані авто зі своїм програмним забезпеченням. Та найвищий зиск від них буде, якщо вони зможуть «спілкуватися» між собою.

Ніколас Хілдмар — співавтор дослідження

Закінчив журфак у славному місті Запоріжжя. Сім років працював за фахом у місцевих газетах. 2013 року переїхав до не менш славетного міста Лева. Але це була не єдина зміна у житті – з того часу Інтернет став мені і за редакцію, і за газетні шпальти

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти