Короткий зміст попередніх 40 (майже) серій «Твоєї історії»

Узагальнені висновки 30-ти річної титанічної роботи українських (але не тільки) істориків, лінгвістів, антропологів, археологів, дієтологів (жартую) такі:

думка твоя історія

жодної «України» до початку ХХ століття на географічних та політичних мапах світу не існувало;
відповідно, жодної окремої від інших народів історії «Україна» не мала і мати не могла;
існувала й існує «периферійна» територія (в геополітичному сенсі, щодо «основної» Європи, тобто сучасних Франції та Німеччини);
впродовж останніх 2 000 років історія сучасного європейського континенту – це не скільки історія «народів», скільки історія як окремих Панівних Домів, у приватній власності яких перебували ці землі, так і взаємин між ними;
24 серпня 1991 р. на частині цієї території проголошено самостійну державу Україну;
ця територія та державні утворення, які впродовж століть змінювали одне одного – місце «перетину», взаємодії, взаємопоборювання різних цивілізацій, держав, етносів.

Запам’ятавши це, оглянемо добре відомі (часами – маловідомі або зовсім невідомі) широкому загалу встановлені факти. No comments.

945 р.

Згідно з «Повістю Временних Літ» (ПВЛ) у Києві у Свято-Іллінській церкві, збудованій напівміфічними князями Аскольдом і Діром, відбулося християнське богослужіння за візантійським обрядом.

962 р.

Початок т.зв. «Папського політичного універсалізму». За сучасним «Філософським словником», універсалізм — це «всебічність», «багатосторонність», «всеохопне знання», «прагнення цілісності», «форма мислення, яка розглядає універсум як цілість і намагається з цього цілого, яке тяжіє над усім, зрозуміти, пояснити та вивести одиничне». Найвідомішим представником цього напрямку є Вчитель Церкви Тома Аквінський (селфі та біографія тут)

966 р.

Хрещення слов’янського племені полян-лехітів. Першим королем стає Мешко І з династії П’ястів.

Польща стає частиною європейської християнської політичної системи. Площа — 250 тис. кв. км, населення — 1 млн осіб.

Держава та населення — приватна власність короля з роду П’ястів. Принцип «примогенітури» (сам не люблю це слово, але інакше і не скажеш, бо воно означає порядок передачі влади від батька одному із синів) не був визначений. Наслідком стали столітні усобиці всередині королівських родин, зокрема П’ястів. Цю саму проблему мала і норманська (не українська!!!!) держава Рюриків — Київська Русь.

988 р.

Хрещення полян-русів. Володимир із роду Рюриковичів стає офіційним зятем та духовним сином візантійського кесаря, його держава стає частиною Pax Romana (тобто Римського Світу). Такими нечуваними милостями Володимир був ушанований за те, що вчасно надав збройні послуги молодому візантійському імператору Василю ІІ у внутрішній війні за владу з його супротивниками.

Наслідок – реформа державного управління в Київській Русі: вождів і князів племінних князівств Володимир замінює своїми синами. Це означало знищення самостійності місцевої племінної верхівки та зміна принципу легітимності, тобто законності влади київського князя. Відтоді лише його нащадки мають право на владу.

«Повість Временних Літ» інформує нас:

«Посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святополка в Турові, а Ярослава в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмутаракані».

Негайно виникла і принципова проблема: не було визначено порядок наслідування «батьківського», тобто Київського престолу.

Наслідок: надалі всі конфлікти на території Київської Русі мали виключно династичний, а не «національний» (нації взагалі почали формуватися лише у XVIII ст.) або релігійний характер.

Саме після смерті Володимира настає епоха воєн його синів за київський престол.