Якими б технологічними та людиноподібними не були сучасні роботи, їхня конструкція ще занадто примітивна і далека від біологічної гармонії. Ось, наприклад, кров. Вона розподіляє кисень та енергію між клітинами всього організму, тому нам не потрібні акумулятори. «Гм, а чом би такий спосіб живлення не застосувати у робототехніці?» — подумали інженери з Корнелльського і Пенсильванського університетів та створили роборибу зі штучною кровоносною системою!
Традиційні іонно-літієві батареї розподіляють енергію за допомогою дротів та моторів. Презентований прототип також має акумулятори, розміщені в черевній порожнині та плавцях «риби». Та, окрім них, є ще насоси та гідравлічна рідина з розчиненими іонами. Остання й виконує функцію крові.
Але це не вічний двигун. Врешті-решт батареї сідають, бо рідина втрачає іони. А без них немає циркуляції.
Та можна зробити «переливання крові».
Насправді ви можете злити рідину і залити іншу, заряджену. Це як заповнити бензобак на станції.
Роберт Шепард — дослідник із Корнелльського університету
Риба-робот здатна плавати до 36 годин поспіль. Проти течії вона рухалася зі швидкістю 1,5 довжини тіла за хвилину.
Так, в океані її би без проблем наздогнали та з’їли.
У майбутньому швидкість планують збільшити шляхом збільшення площі поверхні анодів та катодів.
Та все одно, проти робота аналогічного дизайну, але без синтетичної крові, «риба» рухалася увосьмеро довше, водночас зберігаючи свою маневровість.
