Німецькі дослідники створили систему автоматичної посадки для невеликих літаків, яка дозволяє їм приземлятися не тільки без пілота, але й без будь-яких додаткових дій із землі. Це відкриття може започаткувати нову еру автономного польоту — і зробити, щоб звичайна посадка літака стала набагато безпечнішою.
А як же автопілот?
Багато хто думає, що сучасні автопілотні системи можуть легко посадити літак. Але вони встановлені на повнорозмірних літаках і насправді не є автономними. Ці системи використовують безліч радіосигналів, які отримують з датчиків, встановлених у великих аеропортах. Ця система має назву «Instrument Landing System» або ILS.
Такі сигнали повідомляють літаку координати злітно-посадкової смуги навіть в умовах поганої видимості, але і при цьому «автоматична» посадка є лише додатковими інструкціями для пілотів, що допомагають їм знаходити злітно-посадкову смугу і правильно приземлятися вручну. Поки що літак справді може приземлятися автоматично за допомогою ILS та інших систем, але застосовують цю можливість дуже рідко, і навіть в таких випадках посадка проходить під контролем пілотів.
Посадка без даних з летовища
Але дослідники з Технічного університету Мюнхена (Technische Universität München або TUM) створили систему, яка може провести посадку літака, взагалі не покладаючись ані на наземні системи, ані на пілотів.
Для цього використовуються датчики світла та інфрачервоні камери на носі літака.
Дослідники оснастили пасажирський літак Diamond DA42 новою системою автоматичного керування і комп’ютером. Цей комп’ютер вміє розпізнавати злітно-посадкову смугу завдяки новим камерам. Перші випробування системи, проведені в травні, показали бездоганну точність посадки.
Камери вже визначають злітно-посадкову смугу на великій відстані від летовища. Система керує літаком в повністю автоматичному режимі, приземляючись точно на центральній лінії ЗПС.
Томас Віммер, пілот-випробувач
Система пошуку злітно-посадкової смуги
Це великий крок до автоматизації польотів, бо досі літаки повністю залежали від великих наземних систем, а значить – автоматизовані посадки поки що були неможливі в невеликих летовищах або якщо з ILS щось піде не так.
Зараз технологія це все ще експеримент, про масове використання поки не йдеться. Але перший крок до повної автоматизації вже зроблено.
