Моторошні новини про відразу три випадки масової стрілянини у США вкотре сколихнули увесь світ. Події відбуваються за лекалом класики естонського кінематографа — фільму «Клас» — де соціально неадаптовані підлітки зривають свою ненависть на оточенні. Ці масакри відбуваються щороку, а їхня динаміка збільшується у прогресії.

У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати ситуацію зі зброєю у Сполучених Штатах, екстраполювати її на Україну і з’ясувати: чи справді легалізація зброї спричиняє масові вбивства? Хто популяризує культ зброї? Що потрібно, аби в Україні легалізували хоча б травматичні пістолети?

Ніч після стрілянини у штаті Огайо.

 Як це працює в США?

Одразу ж після повідомлень про нещодавні випадки стрілянини, два табори американської політики — республіканці та демократи — не забарилися з обвинуваченнями. Ліберальні сили вказують на недосконалий та відверто насильницький характер законів про обіг зброї, який робить її доступною кожному. Консерватори пояснюють, що масові бійні спричиняє насамперед психічна хвороба стрільця, а не наявність у нього рушниці. Свідомій та адекватній людині за жодних умов не спаде на думку піти й влаштувати стрілянину.

Усі тези так чи інакше обертаються довкола Другої Поправки до Конституції США. Ось вже четверте сторіччя вона гарантує право громадян на вільне зберігання та носіння вогнепальної зброї.

Через те, що для безпеки вільної держави необхідне добре організоване ополчення, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися.

Друга Поправка до Конституції США

У мережі можна знайти вдосталь трактувань цього закону від обох таборів, тому ми оминемо їх і поговоримо про суспільний аспект.

Сучасні мислителі недарма називають наш час «добою крихкості», себто добою надзвичайно крихких і ненадійних людських зв’язків. Загасає довіра між людьми, насильство та ненависть захоплюють дедалі більше сердець. Сьогодні будь-яке суспільство можна буквально переповнити ненавистю за кількасот тисяч доларів і з десятком грамотних медійників.

Фейки, вкиди та мова ненависті — отрута XXI століття, від якої ще ніхто не вигадав антидоту. 

Динаміка підтримки (зелена) та криміналізації (червона) обігу зброї з випадками масової стрілянини.

Навіщо американці купують зброю

Симптоми західного (та згодом й українського) суспільства вкрай важливо враховувати у дискусіях про зброю. Одне з найвпливовіших досліджень виявило, що ключовим чинником придбання зброї у понад половині випадків є власна безпека. Лише третина американців купують зброю задля полювання, спортивної стрільби чи особистої колекції.

Переважна більшість американців купує зброю, аби захистити свій дім і свою родину від злодіїв.

Зброя та масова культура

Коли мова заходить про популяризацію культу зброї, наші батьки вже готові рвати ґудзики на сорочках і волати про шкідливі комп’ютерні ігри, де переважає кров, насильство та стрілянина. Ми не будемо гаяти час на розвінчування цих міфів, а ліпше розглянемо більш комплексний і не такий очевидний фактор.

Для вас, мабуть, не є секретом, що популяризацію тютюну та міцного алкоголю на Росії було інкрустовано через телебачення: серіали «Бумер», «Бригада», «Брат» та інші бульварні трилери. Образ «крутих мєнтов» був просто нерозлийвода із чаркою горівки, цигаркою і пістолетом Макарова. На превеликий жаль, Україна також перебрала левову частку такої субкультури.

А в Америці популяризацією девіантного способу життя пронизана уся поп-культура. Увімкніть чарти американської поп та хіп-хоп музики й зверніть увагу на тексти. Риторика нерідко є вкрай однотипною: купа грошей, зброя (them guns, shooters, choppers), м’ясисті дівчата з дупами тощо. Поступово виникає парадигма, де будь-який конфлікт не соромно вирішувати хабарями чи насильством.

Безперечно, поп-музика навряд чи є прямим винуватцем культу зброї серед американців, проте цей зв’язок існує, і дозволяє нам більш комплексно підійти до проблеми. Мілітаризація суспільства не є однозначним злом чи добром: порівняйте Швейцарію, США та Росію. Три кардинально різні світогляди щодо одного і того ж питання.

Провести пряму паралель між розділеністю суспільства та кількістю зброї на руках було б профанацією. Проблема виглядає набагато складнішою і потребує ретельнішого аналізу. Проте зв’язок між цими двома явищами теж важко заперечити.

Що менше ми довіряємо перехожим на вулиці, то більше переймаємося за власну безпеку, і ймовірніше будемо захищати себе усіма легальними (і не дуже) засобами.

Що в Україні?

Щодо українського контексту – нам слід врахувати ще декілька невтішних нюансів, аби чесно говорити про зброю. Один з перших і найочевидніших — зброю і так мають бандити та поліціянти. Ці два прошарки суспільства за будь-яких умов матимуть монополію на насильство. Силовики можуть цілком легально вистрілити у вас під час затримання. Кримінал зможе уникнути відповідальності завдяки корумпованим суддям.

Утім, така ситуація не має ставити громадянина в опозицію до цих двох прошарків. Як серед злочинців, так і серед поліції є цілком адекватні люди, які навряд чи захочуть у когось стріляти. Було б марно розраховувати на адекватність кожного злочинця, тож зброя все ще залишається переконливим аргументом для захисту домівки. І тут ми стикаємося із другою прогалиною наших реалій — недосконалим українським законодавством і судовою системою.

Не секрет, що й серед українців ключова мотивація володіння зброєю — безпека. 

Але юридична практика свідчить, що у 9 з 10 випадків стріляти в нападника може вийти собі дорожче. Законодавчі приписи щодо застосування зброї, наприклад, проти грабіжника у власній хаті вельми складні. Ми не будемо обтяжувати статтю юридичними термінами, а лишимо посилання на FAQ Української асоціації власників зброї, де кожне питання детально розглядають фахівці.

Хочеш зброю — тримай її під замком

Простіше кажучи, закон України виправдає ваш постріл у злочинця, лише якщо існувала загроза вашому життю, якої неможливо було уникнути. Себто у під’їзді чи на подвір’ї власної хати ви потенційно можете втекти — уникнути загрози життю — тож у суді вам буде вкрай важко (і дорого) відстоювати свої права.

Ба більше, в Україні звичайним громадянам заборонено мати травматичний пістолет, який далі ніж 10-15 метрів не зашкодить людині. А ось звичайний дробовик турецького виробництва з усіма дозволами і сейфом ви можете придбати за 500 доларів.

Варто вказати, що ви зобов’язані тримати його розрядженим і у спеціальному сейфі. Хоч дробовик і надається до самозахисту у тісних приміщеннях, потрібно добряче потренуватися. У разі загрози треба встигнути зібрати рідних в одній кімнаті, дістати зброю і привести її у бойову готовність.

Свіжої офіційної статистики щодо зброї на руках в українців немає, а неофіційні джерела сходяться на цифрі у мільйон одиниць.

Війна з Росією у рази збільшила кількість контрабандної вогнепальної зброї, посиливши позиції криміналу на ринку нелегальних іграшок.

Діалог та пістолет

На фоні українських реалій і американського досвіду ми навряд чи зможемо окреслити чітку відповідь на питання про легалізацію зброї. Проте цілком зрозуміло що світові тенденції зачеплять й Україну, і рано чи пізно нам доведеться ухвалювати важкі рішення. Для регулювання збройного питання в Україні потрібно розпочати широкий діалог у суспільстві, запрошувати обидві сторони і намагатися їх почути.

Широка дискусія дозволить зрозуміти різні табори і напрацювати есенції компромісу у збройному питанні.

Допоки ж українці готові набити одне одному пику через дрібний конфлікт на дорозі, говорити про ментальну готовність до володіння зброєю марно.

На щастя, ми живемо у вільній та демократичній країні, де все ж є умови для розвитку обох таборів. Прихильникам легалізації короткоствольної та травматичної зброї можна накопичувати гроші та тренуватися у місцевих стрілецьких тирах — справа дорога, але захоплива. Противникам повсюдної легалізації буде корисно почути головні аргументи протилежного табору і напрацювати юридичну аргументацію: виправити прогалини у законодавстві та запровадити адекватні обмеження. Хай там як, а ухвалення таких важливих і серйозних рішень в Україні мають відбуватися у постійному відкритому діалозі.

Спілкуватися і навчитися чути одне одного — головна зброя України проти крихкості та суцільної недовіри.

Ми заохочуємо кожного, хто цікавиться цією темою, якнайретельніше вивчати всі її аспекти. У статті ми надали кілька посилань на авторитетні дослідження, що розширюють погляди на комплексну проблему зброї. Замість упередження та максималізму, закликаємо читачів до всебічного та критичного вивчення питання про легалізацію зброї в Україні.

Тренуйтеся влучно стріляти, адже зірка на Кремлі розташована на висоті майже 70 метрів!

Публіцист, інженер сонячних панелей. Пишу про суспільство, екологію та енергетику.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Михайло

Даю посилання на одну статтю, де гарно з графіками пояснено, що зброя не робить життя людей безпечнішим, а навпаки – https://www.vox.com/policy-and-politics/2018/3/23/17155596/gun-ownership-polls-safety-violence

Андрій

Стаття ніочим. Не приведено жодної статистики, ані слова о молдованах, які ще у 90ті легалізували короткостволи та, незаважаючи на то, що у кожному дворі молдовани роблять вино, ще не перестріляли один одного. Також хотілося бі побачити статистику кримінальних злочинів у разних штатах в Америці (тих, що дозволяють та тих, що забороняють) та порівняти її. Стаття недоопрацьована.