На теренах України існує теорія, що маршрутки є емпіричними симуляторами температури на Землі 2050 року. Якби на прикладі спеки у цьому виді транспорту пояснювали, як відбуваються зміни клімату — українці ставилися б до цих проблем відповідальніше. Тож ми вирішили вкотре нагадати про зміни довкілля та розповісти, як на все це впливає те, що ми їмо. 

Найперше, слід розрізняти поняття кліматичної загрози та глобального потепління. Останнє — це про довгостроковий процес зростання температури. А от кліматична проблема охоплює усі наслідки — підняття рівня моря, розтоплення гірських льодовиків, надшвидке танення криги у Гренландії, Арктиці та Антарктиці, та навіть зміни у періодах розмноження птахів та цвітіння рослин. Простіше кажучи, планета нагрівається, і то не є файно.

Наскільки сильно зростає температура на Землі?

Дуже сильно. З 1880 року, коли почалися перші заміри дельти глобальної температури, середній показник виріс на 1°C. Цифра може виглядати смішною, адже ми щодня відчуваємо набагато сильніші перепади температури, і нічого страшного не відбувається. Але проблема криється у векторі та динаміці: температура по всій планеті збільшується щороку.

температура Землі

Викиди діоксиду вуглецю крізь віки. Кляті москалі.

Для наочності наведемо приклад із маршрутками. Спробуйте уявити, що середня температура у вашій маршрутці збільшуватиметься на 1°C кожні кілька років. З часом ви зможете насолодитися топлес-шофером, проте вашим дітям такий тест-драйв духовки навряд чи стане до вподоби. Так само виглядає і зміна клімату. 

Власне, потепління відбулося вже. Льодовики та крига у всьому світі тануть і підвищують рівень води. Призвели до цього щосекундні викиди вуглецю від діяльності людства.

За добу ми продукуємо кількість тепла, яка дорівнює 400 000 вибухам Хіросіми щодня. То ж планета насправді сильно нагрівається. 

Наскільки великий шляк нас трафив?

Ключова проблема розуміння кліматичної загрози у тому, що сьогоднішні ризики є квіточками проти майбутніх. Це означає, що наше покоління невпинно погіршує умови життя для наступного.

Найближчі 25-30 років наші температурні відчуття майже не зміняться. Рівень опадів може навіть збільшитися. Утім, періоди між дощами будуть ще спекотнішими та більш засушливими. Урагани й тайфуни, що виникають через енергію гарячої поверхні океанів, можуть здивувати нас не менше за своїх попередників.

У довготривалій перспективі, якщо кількість викидів не зменшиться, ризики зміни клімату стають ще серйознішими. Науковці говорять про комплексні проблеми, на кшталт дестабілізації країн, велетенські хвилі біженців та масове вимирання флори й фауни. Вже сьогодні є розрахунки, що через танення криги будуть затоплені прибережні міста всього світу.

Добре. І що я можу зробити з цим?

Можна вкотре звинувачувати у викидах велетенські корпорації, проте вкрай важливу роль у кліматичній проблемі відіграємо ми і наші «кліматичні відбитки». Добра новина у тім, що, зменшивши викиди СО2, ми ще й зекономимо грошенят. Їх можна надіслати на добру справу.

Один з перших кроків, потрібних, аби не допустити пришвидшення зміни клімату — почати заощаджувати електроенергію. Позбавитися старих холодильників, які споживають велику кількість струму. Придбати енергоефективні LED-лампочки, які роками не перегоряють та випромінюють м’яке світло. Не забувати й вимикати світло у тій кімнаті, де нікого немає.

Якщо ви водій — намагайтеся економити пальне, частіше пересувайтеся громадським транспортом. На диво, один з найпоширеніших способів зменшити свій «карбоновий відбиток» — менше подорожувати літаком. Сучасні автівки продукують близько пів кілограма СО2 на кілометр шляху. Година у літаку коштує нашій планеті чверть тони.

Утім, свій карбоновий відбиток можна не тільки зменшувати, але й компенсувати. В Україні такий підхід не практикується, проте за кордоном ці рухи стають дедалі популярнішими. У країнах, де люди самі обирають постачальника електроенергії, є компанії, що спрямовують частину свого прибутку на проєкти, які захищають і розсаджують великі лісові ділянки. Більше деталей про зелену енергетику та її використання читайте тут.

То невже все пропало?

Річ у тім, що кліматична проблема стосується майбутнього, а отже, її розглядають за сценаріями: втішними та не дуже. Оптимістичний сценарій говорить, що наші уявлення про планету можуть бути хибними, і вона не страждатиме від зміни клімату так, як ми очікуємо.

Існує думка, що рослинам та тваринам вдасться пристосуватися до тих умов, що склалися. Оптимістів також не залишає надія, що чергова технологічна інновація нарешті допоможе забути про кліматичну проблему.

Не останню роль у боротьбі за наше прохолодне майбутнє відіграють альтернативні джерела енергії. З розвитком сонячних панелей та вітряків вартість електроенергії зменшилася, зробивши «зелену енергію» привабливішою для людства.

Утім, більшість науковців закликають не жити у рожевих мріях та мислити прагматично. Єдиним дієвим способом запобігти загрозі є зменшення викидів, а не наші припущення. Один зі способів це зробити, наприклад, кожному їсти менше м’яса.

Менше їсти м’яса? Серйозно?

Саме так, особливо яловичини. Логіка проста: сільське господарство виробляє майже чверть усіх викидів СО2 на планеті.

Легше виростити травичку, аби нагодувати людину, аніж виростити травичку для того, аби виростити тварину, якою нагодувати людину. 

Найшкідливішим у цьому сенсі є виробництво м’яса, особливо яловичини. Звідси й вплив раціону на зміни клімату.

Уявіть інакшу ситуацію: приходить агромонополіст на ділянку, організовує там велетенську диво-ферму, для якої потрібно якнайшвидше вирубати чималу ділянку лісу. Під час вирубки до атмосфери потрапляє велика кількість карбону, який потроху нагріває планету. Масштаби трагедії зрозумілі.

викиди вуглецю

Порівняння продуктів та викидів.

Самі корівки у звичний спосіб виробляють метан, досить потужний парниковий газ, який провокує так зване короткострокове потепління. Люди бідкаються, влада розводить руками, але споживання м’яса у світі збільшується, як і кількість населення.

Свинина і курятина в цьому контексті доброзичливіші до клімату, адже їхнє виробництво продукує менше парникових газів. То ж рухатися від яловичини до курки у своєму раціоні — правильний шлях. Крім того, справжнє м’ясо можна замінити на веганські котлети, але це не обов’язково.

Може здатися, що особисто ваша дієта ніяк не вплине на глобальне потепління, проте низка досліджень доводить, що суттєве скорочення кількості м’яса у раціоні втричі зменшує ваш «карбоновий відбиток».

Нещодавня директива ООН з цього приводу була досить лаконічною: «Eat less meat». 

Окей, а який найгірший сценарій?

Він до кінця непередбачуваний. Прогнозують кризу виробництва продуктів, зростання цін і, як наслідок, масові голодування. Як нащадки козаків, ми можемо не переживати. Мовляв, ми маємо свої городи та прогодуємо себе хоч би що. Утім, посухи та неврожаї стають дедалі частішими, то ж агроавтономна республіка нам явно не світить.

Весь перелік апокаліптичних прогнозів загалом невтішний: погіршення стану азійських мусонів, затоплення прибережних міст та, як наслідок, економічна і глобальна криза. 

Знову ж таки, ці припущення не є остаточним вердиктом. Кліматична загроза лякає нас тим, що її наслідки до кінця непрогнозовані. І це — найгірша новина.

Навіть Білл Ґейтс не радить розраховувати на технологічний прорив у питанні запобігання змінам клімату. Шанси все ж є, адже кліматична загроза породила еко-тренд, якого дотримуються багато світових корпорацій. Однак ані зусиль, ані фінансування все ще недостатньо, аби впевнено говорити про миттєве технологічне рішення.

Врешті-решт, можна схрестити пальці чи злити вроки.

Якщо мої зусилля марні, навіщо мені ця інформація?

Океани складаються з крапель, як і глобальні зміни починаються з мікроскопічних кроків. Українці є однією з найбільших націй Європи, тож наш приклад багато в чому визначатиме порядок денний на континенті.

Зменшення власного карбонового відбитка є персональною відповідальністю кожного громадянина. Ви вільні споживати електроенергію чи воду у тих кількостях, у яких вам завгодно. Ви також вільні придбати багатолітражний позашляховик замість електромобіля чи гібрида-кросовера. Ба більше, ніхто не засудить вас за купу викинутих поліетиленових пакетів.

Ці роз’яснення стануть в пригоді лицарям кліматичних баталій, що ідентифікують себе ширше, як мешканців планети Земля. І навіть якщо спека в офісі не дозволяє вам вимкнути кондиціонер, поширення цієї статті теж буде вашим особистим внеском у всесвітню справу боротьби зі зміною клімату.

А що з помідорчиками?

Сучасна сільськогосподарська діяльність невпинно змінює наш клімат, це факт. Яловичина, баранина та сир завдають Землі найбільшої шкоди. Курка та яйця в цьому сенсі не такі шкідливі. Про рослини мова і не йде — сміливо їжте огірки та помідорчики.

Те, що ви їсте — важливіше за матеріал пакету, в якому ви це несете.

Один із найпростіших способів скоротити свої викиди досить банальний. Потрібно просто витрачати менше. Купувати лише те, що вам потрібно. І з’їдати це, а не викидати у смітник. Нехай щастить!

Публіцист, інженер сонячних панелей. Пишу про суспільство, екологію та енергетику.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Натали

Как много не учтено, суждения однобоки, типичны и направлены на создание искуственного дефицита. Почему не затронут вопрос производства одежды? И вопрос расхода воды на те или другие нужды? Данная информация звучит как заезженная пластинка, которая выгодна кому-то.

Анна

Думаю, треба налягти на сир та баранину. Екоактивістів фінансують так, що ніяким дослідженням клімату і не снилося, тому час коли то заборонять, або обкладуть несусвітнім митом, вже близенько… Тож їстимемо зараз.

Ірина

Автор легко і навіть з нотками гумору пояснив теперішню ситуацію з планетою. Я й сама скоротила проживання м`яса практично до 0 за останні пів року, самопочуття покращилось.