Подумайте, як багато ви можете зробити сьогодні за допомогою смартфона. Замовити їжу, сплатити рахунки, відстежити посилку, та навіть подати документи для перерахунку пенсії – все це можна зробити, не встаючи з дивана. Звісно, не без допомоги численних застосунків. А от у Китаї для всього вищезгаданого потрібен лише один додаток – WeChat.
Уявіть, що 110 мегабайтів можуть об’єднати в собі Facebook, Instagram, Glovo та Google Play Market. Та що там Play Market. З WeChat у смартфоні немає жодної різниці, що у простого китайця в кишені – Xiaomi, Iphone чи, прости Господи, Huawei. Усе необхідне вже вмонтовано в застосунок, а сама програма підтримується як на Android, так і на IOS.
Трохи історії
Програма WeChat (у дівоцтві Weixin) є дітищем китайського програміста Аллена Чжана, який продав її технологічній компанії Tencent. Компанія на той час володіла месенджером QQ, який уже давно потребував свіжого дихання. Тому на зміну старому месенджеру прийшов новий – Weixin.
Аллен Чжан, засновник WeChat. Легенда китайського Інтернету
Tencent запустила Weixin у 2011 році. Новий додаток для листувань виявився набагато зручнішим для власників смартфонів і швидко збільшував кількість прихильників. Важливу роль у цьому зіграла урядова підтримка, яка зосередилася на сфері IT під час «дванадцятої п’ятирічки» (2011-2015 рр.) Застосунок швидко здобув 100 млн користувачів і вже за рік після його запуску відбувся ребрендинг Weixin на WeChat. Очевидно, що для виходу додатку на міжнародний ринок.
Зараз WeChat є одним з найбільших месенджерів, яким постійно користується трохи більше ніж мільярд осіб. Ця цифра співмірна із розмірами аудиторії Facebook, однак, на відміну від FB, понад 90% користувачів WeChat є громадянами однієї країни.
Як це працює?
Демократичні країни відомі насамперед розвиненими інституціями захисту прав людини. Наприклад, у США після скандалів довкола Facebook триває активне обговорення права на приватність та монополію одного застосунку над даними сотень мільйонів людей. Нещодавні опитування показують, що понад 40% американців підтримують примусовий розділ компанії.
В Китаї законодавство, що покликане захищати приватність, майже не розвинене. Тому їхні додатки можуть рости не лише «вглиб», але й «вшир». Як наслідок, вони просять дедалі більше різних даних та дозволів у своїх користувачів. Наш сьогоднішній герой є яскравим прикладом подібної політики.
Відкривши додаток, ви побачите чотири основні розділи на панелі знизу. Це Chats, Contacts, Discover та Me. Перші посилання призначені лише для спілкування, але диявол криється у двох останніх.
Скріншот меню Discover у WeChat. У міжнародній версії міні-програм немає
Розділ Discover містить підрозділ Moments, за допомогою якого можна обмінюватися фотографіями із друзями. Shake дозволяє потрясти телефон й автоматично створює чат із людиною, як струснула смартфон одночасно з тобою. Також його можна використовувати, як Shazam.
Далі можна побачити міні-програми. Напевно, саме це робить WeChat таким популярним у КНР. Міні-програми може розробляти будь-хто і вони дозволяють зробити практично все: орендувати велосипед, купити авто, викликати таксі чи навіть записатися до лікаря.
Власне, розробляти міні-програми для WeChat стало ледь не національним хобі китайців і навіть на YouTube можна знайти гайди до їхнього створення. Простота та інтеграція дає змогу понад ста мільйонам людей щоденно користуватися месенджером.
І насамкінець, розділ Me з підрозділом Wallet. Це буквально Приват24 в іншому застосунку. З ним будь-який користувач може прив’язати банківський акаунт до WeChat і платити телефоном, робити благодійні внески чи оформити страховку.
Жебраки також не відстають від прогресу
А чи все так добре?
Звісно ні, адже що більше даних збирає компанія Tencent, то більше питань щодо того, як вона цими даними користується. Поки що Tencent спростовує, що використовує дані в комерційних цілях. Однак компанія мусить зважати на те, що з часом інформаційна обізнаність рядових користувачів WeChat лише зростатиме.
Один додаток, дві системи
Іншим приводом для хвилювань є цензура. Мало кого здивуєш тим, що в КНР відстежують події, пов’язані із площею Тяньаньмень, уйгурами чи Тибетом. Під роздачу потрапляє навіть Вінні Пух. До того ж, на відміну від Великого китайського фаєрволу, WeChat цензурує користувачів у будь-якій точці світу.
Китай фактично пропустив епоху кнопкових телефонів і перших смартфонів. Такий досвід сильно вплинув на тамтешнє бачення ґаджетів та застосунків до них. Цей підхід здається дивним і він точно є недемократичним. Та зрештою, хіба ми не платимо своїми даними за дедалі більшу зручність?
