Приходите додому з величезним пакетом продуктів і розумієте, що забули купити найважливіше? Забули, де припаркували машину? Не пам’ятаєте рядки після «Я пас ягнята за селом…», хоча отримали за нього «відмінно»? І куди ж без класичного сценарію — зайшли до кімнати та одразу ж забули, що хотіли зробити. Список можна продовжувати . Здається, що в вас погіршується пам’ять. Але, найімовірніше, це не так. Для людини природно забувати, ба більше — необхідно. Якщо інформація часто не повторюється і не використовується — мозок ідентифікує її як непотрібну.

Крім того, існує певна «норма» забування. Нам важливіше пам’ятати й фокусуватися на речах, необхідних для конкретного моменту, а не пам’ятати абсолютно все. Немає сенсу згадувати номер телефону яким ви користувалися 10 років тому — вам потрібне місце для нинішнього номера.

Коли ми сприймаємо інформацію, мозок не може одразу визначити, яка є важливою, а яка не дуже. Він просто «записує» все, на що ми звертаємо увагу. Тому він і «засмічується». Якщо це триватиме безперебійно цілими днями — він просто перетвориться на звалище. Тому звільняється простір для нових спогадів, а непотрібне – стирається.

Як відбувається процес забування?

У який саме спосіб мозок забуває непотрібне — ще не так давно це була terra incognita нейробіології. Серія нещодавніх досліджень дещо прояснює цей феномен.

Для того, аби запам’ятовувати важливе, нам потрібно забути неважливе. Логічно, хіба ні? Це відбувається на двох рівнях:

  1. «очищення» від неістотної інформації, коли ми зберігаємо і консолідуємо свої спогади;
  2. «блокування» тієї ж інформації, коли ми намагаємося відновити її в голові. 

Вчені пояснюють, що забуття виникає внаслідок активації специфічних нейронів гормону, що концентрує мелатонін (MCH) у гіпоталамусі. Як ми знаємо, мелатонін впливає на сон, а отже MCH-нейрони беруть участь у переході від NREM до REM – двома основними циклами сну. 

NREM та  REM сни

NREM-сон має такий ланцюг: дрімота, поверхневий сон і потім сон помірної глибини. 

А під час REM-сну (або швидкого сну) ми нерухомі, наші м’язи повністю розслаблені, очні яблука рухаються швидко і посилюється мозковий кровотік. Саме під час цієї фази ми бачимо сни. Цікаво, що наш організм, піклуючись про нас, не розслабляє всі м’язи. Ті, що закривають повіки й замикають сечовий міхур навпаки — напружує.

пам'ять

Активність MCH нейронів під час неспання, у NREM та REM снах

Автори дослідження демонструють, що забуття відбувається лише під час збереження, а не тоді, коли мозок кодує інформацію. Під час сну нейрони MCH очищають пам’ять від усього непотрібного.

Вчені отримали результати, вводячи хімічні речовини в мозок мишей, щоб уповільнити реакцію цих нейронів. Унаслідок експерименту миші краще працювали над двома конкретними завданнями на пам’ять: розпізнаванням нових об’єктів і тестом на кондиціонування страху. Це коли миші вчаться боятися нових подразників. Щось схоже на собак Павлова, але тут нейтральний подразник асоціюють з чимось дуже неприємним, як-от потужний шум чи сильний сморід. 

До того ж, коли дослідники повністю видалили ці нейрони з мозку, пам’ять мишей покращилася на доволі тривалий термін.

А от коли посилили активність цих нейронів — це перешкоджало процесам пам’яті. Тому дослідники стверджують, що нейронний процес одного дня може бути використаний для лікування проблем пов’язаних з пам’яттю.

Це великий прорив у розумінні основного механізму пам’яті. Однак є певні побоювання. Ми не впевнені, що ці MCH-нейрони беруть участь в очищенні саме зайвої інформації. Може, вони просто погіршують продуктивність пам’яті? Бо результати мало говорять про позитивну роль забування під час збереження та утримання інформації у мозку.

Однак нове дослідження вперше показує, що нейрони MCH беруть значну участь у погіршенні пам’яті. Можливо, у майбутньому,  спираючись на це дослідження, ми справді зможемо покращувати пам’ять. І нарешті перестанемо забувати, куди поклали ті кляті ключі.

Коменти