Взагалі-то «окремість», згідно з Українським тлумачним словником, це іменник жіночого роду, який означає «окрему частину чого-небудь цілого». Важливі тут обидва слова – і «окремий», і «цілого».

Всім і кожному, як в Україні, так і за її межами самозрозуміло: Галичина – це окрема частина цілісної, єдиної України, а галичани – окрема частина цілісного, єдиного українського народу. А можна, і це буде правильно, сказати й так: без Галичини немає повноти України, без України немає повноти Галичини. Або так: без українців немає повноти галичан, без галичан – повноти українців. І не тільки їх.

Згідно з сучасними науковими поняттями, Україна – це понад шістдесят, а може й сімдесят окремих етнокультурних, історичних земель, повнота яких і утворює тіло, дух, волю сучасної нашої держави та її громадян. 

Про Галичину

Її окремість почала виразно складатися вже у ХІІ ст. Правили там цілком самостійно брати Ростиславичі — діти Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого, чоловіка Ілони, дочки угорського герцога Бели (майбутнього короля Бели І).
Після смерті батька Ростислав, із невідомих мені причин, був виключений зі списку претендентів на велике князівство і взагалі вважався в родині ізгоєм. А «ізгой», згідно з тим самим Тлумачним словником, «людина, що стоїть поза якимось середовищем, суспільством, відкинута ними; відступник; вигнанець…».

Але це Ростика не обходило більше, ніж повністю. З давніх-давен на території Галичини розроблялися поклади тогочасної валюти валют – солі.

NaCl, скажу я вам – це речовина з нульовим вмістом калорій, білків, жирів та вуглеводів (на картинці). Але без неї неможливий водно-сольовий обмін наших улюблених організмів, отже – саме життя.

Саме поклади кухонної солі й стали економічним фундаментом тогочасної галицької (між іншим, значною мірою також і Закарпаття, Прикарпаття, Донбасу, частини Придніпров’я) окремішності / незалежності / автономії.

Практично монопольне становище на ринку видобування та продажу солі плюс розвинені торговельні шляхи із Західної Європи до Києва — далі на Схід: зі Скандинавії та Прибалтики на Балкани, до Константинополя – обумовили, визначили статус галицьких бояр як найбагатших і наймогутніших на Русі. Їхнє економічне становище часто визначало і незалежне ставлення до свого князя. Це автоматично обумовило гостру політичну боротьбу між князем та боярами за впливи та привілеї. Одним словом, кришталево чистий олігархат ХІІ ст.

Нічого не нагадує, га?
Але йдемо далі. А далі – буде.

Данило.

Історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук. Веду авторський телеграм-канал.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти