Чикітано — це місцевість у Болівії та Бразилії, де й досі борються з пожежами, бо це тропічний сухий широколистяний лісовий екорегіон.

За своїм біорізноманіттям Чикітано не такий багатий, як ліси Амазонки. Але одне можна сказати точно — він унікальний. У сухому лісі живуть певні види, яких більше ніде не зустрічали. Тобто — це їхня єдина домівка і зараз вона палає. До того ж, дуже багато видів тварин вчені ще просто не дослідили й тому вони нам невідомі. Наприклад, нещодавно дослідники відкрили новий вид жаби – Dendropsophus rozenmani. Це крихітна, коричнево-смугаста деревна жаба, що мешкає на околицях Амазонії. Більша частина якої, на жаль, тепер спалена.

екоцид

Нещодавно досліджений вид жаби Dendropsophus rozenmani

Також 2001 року зоолог Ден Брукс зі своєю командою виявив багато невідомих тварин, зокрема, два нові види ссавців — рисового щура та кажана Ятеса з великими вухами.

Ми дуже поверхово дослідили ссавців у цьому регіоні й дійшли висновку, що масштаби втрат внаслідок пожеж просто неоціненні

Ден Брукс, зоолог, що каталогізував мешканців лісу Чикітано 

Вчені вважають, що тепер екосистема змінена безповоротно. І їхня занепокоєність зрозуміла.

Починаючи з серпня згоріла ⅙ лісу — це приблизно 7 млн гектарів. За оцінками, загинуло 2 млн тварин. Під загрозою опинилися майже 4000 видів рослин та 1600 видів тварин.

Як-от ягуари, тапіри та гігантські мурашники. Як порівняти із сусідніми регіонами, сухий ліс має більше видів ссавців. Але третина з них під загрозою зникнення. 

На ділянках, що згоріли, жодна жаба не збереглася

Мартін Янсен, фахівець з Музею природознавства у Франкфурті (Німеччина), який очолював дослідницьку групу

Через пожежі згоріла одна з дослідницьких станцій Янсена та стаціонарна камера, яка використовується для спостереження за тваринами. 

Причина пожеж

Пожежі в Болівії зазвичай не природні. Підпалами люди очищають місцевість для пасовищ. Річ у тім, що держава вирішила стимулювати селян виробляти більше товарів на експорт. Ево Моралес — нинішній президент Болівії — називає сільськогосподарську продукцію «новим золотом». На його погляд, врятувати країну від зубожіння можна тільки у такий спосіб. Тому однією з його передвиборчих обіцянок була легалізація коки — рослини, з листя якої виготовляють кокаїн. І він її виконав. 

У серпні країна здійснила перше постачання яловичини до Китаю, де спалах африканського свинячого грипу зменшив постачання свинини. Так от, експорт Болівії справді стрімко зріс. Якщо 2005 року постачання яловичини й кукурудзи за кордон не дотягувало й до 5 млн $, то 2015 року оцінювалося вже у 40 млн $.

екоцид

екоцид

Графіки, на яких видно кореляцію інтенсивності пожеж та зростання експорту сільськогосподарської продукції

Але у медалі є дві сторони. І друга сторона — це екоцид.

Те, що відбувається, це справді екоцид

Пабло Солон, працював в адміністрації президента Болівії Ево Моралеса послом в ООН з 2009 по 2011 рік

Що уряд Болівії з цим робить?

На жаль, майже нічого. Під тиском критики, що уряд ніяк не реагує на пожежі, найняли Boeing SuperTanker, щоб загасити полум’я водою. Але як ми знаємо, води замало. Ще 2013 року Моралес заявив, що до 2025 року він має на меті збільшити кількість виораних полів у Болівії до 13 млн гектарів. Тобто, зупиняти спалення лісів він не збирається. Ба більше, він заперечує, що саме внаслідок його рішень Болівія потерпає від пожеж. І цього літа були ухвалені закони, які дозволяють фермерам легально спалювати більше земель для сільськогосподарського використання.

Дехто не залишився байдужим та вийшов на вулицю протестувати. Опозиційна партія закликала Моралеса оголосити надзвичайну ситуацію. І правильно розподілити грошову допомогу, надану міжнародними організаціями. Але його адміністрація заявила, що ця «допомога» зовсім не занепокоєння можливими наслідками пожеж, а спроба іноземного втручання в Болівію.

Уряд каже, що лісові пожежі циклічні. Вони пов’язують це зі змінами клімату

Пабло Солон, працював в адміністрації президента Болівії Ево Моралеса послом в ООН з 2009 по 2011 рік

Зміна клімату і потепління по всій планеті справді не оминає Болівію, але це не єдина причина. Уряд Болівії міг би прийняти міжнародну допомогу і спрямувати зусилля на збереження лісів, а зовсім не стимулювати їхнє спалення. Бо це ще більше впливає на глобальне потепління — викид вуглецю в атмосферу спричинить ще частіші й гостріші пожежі у майбутньому.

На відновлення Чикітано потрібно понад 200 років, але насправді ніхто не знає точну цифру

Мартін Янсен, фахівець з Музею природознавства у Франкфурті (Німеччина), який очолював дослідницьку групу

Мета здається благородною – Make Bolivia Great Again! Але методи — абсолютно нищівні. Тому вони в жодному разі не виправдовують мети. Повернути назад час і шкоду, нанесену екосистемі неможливо, але ще не пізно зупинитися.

 

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти