Імена головних «героїв» та головні події другої половини ХІІ ст. мали би бути знайомі вам зі шкільної лави. Це київський князь (1148—1157 pp.) Юрій (Довгорукий), якого вважають засновником задуп’я під назвою «Масква». Це й Андрій Боголюбський, князь Володимиро-Суздальський, який 1169 р. пограбував та зруйнував Київ.
1185 р. – рік нібито створення «Слова о полку Ігоревім». Жанр – героїчне фентезі. Нібито рукопис нібито знайшли за 500 років нібито в московсько-православному монастирі та який згорів (рукопис, не монастир) у дні нібито організованої московським градоначальником пожежі Москви 1812 року. Всі версії тут.
А от що не «таке», так це рік 1187 р.
Це сучасні землі за Переяслав-Хмельницьким, на які князівська влада розповсюджувалася лише номінально.
Отже, «Україна»/«Окрайна» відтоді й аж до кінця ХІХ ст. – це територіальний, а не етнічний термін. Типу як «Америка», що також є територіальним, а не етнічним терміном. В «Америці» живуть не американські, а всякі різні народи. Натомість «американці» за замовчанням – це громадяни лише однієї «американської» країни – Сполучених Штатів Америки (United States of America), тобто США. Причому ці «американці» утворюють політичну, а не «етнічну» націю.
Передостанній рік ХІІ ст. 1199 р. Роман ІІ Мстиславич Великий (1152-1205), князь Новгородський (1168-1170), князь Володимир-Волинський (1170-1199), князь Галицько-Володимирський (з 1199 р.), великий князь Київський (з 1203 р.), об’єднує Галицьку та Волинську землі в єдине князівство.
Роман Мстиславич, або Роман Великий
«Самодержець всія Русі» та «Володарь Руської землі» (згідно з Галицько-Волинським літописом, гугл у поміч), він же Dux Ruthenorum мав посольство в Константинополі, підтримував взаємовигідні відносини з країнами Західної Європи, особливо зі Священною Римською імперією німецької нації / Sacrum Romanum Imperium / Heiliges Römisches Reich.
Такі справи, малята.
Далі буде, не розслаблятися!
