На щастя, Інтернет поєднав та допоміг звести до купи найкращі розуми світу. Він має як мінуси, так і плюси. Його існування стало невіддільною частиною нашого життя. Людство тепер спілкується не тільки у фізичному світі, а й у віртуальному. До того ж, Інтернет присутній не лише у суспільному житті, але й в політичному. Державам доводиться стикатися з ним та його небезпеками щодня. У всесвітній мережі панує свобода слова, але це не збігається з баченням тоталітарних та авторитарних держав. Тоді Інтернет стає ареною для нападів, спостережень за приватним життям та маніпуляцій (особливо під час виборів).

Freedom on the Net 2019

Новий звіт від Freedom House – міжнародної правозахисної організації, що підтримує та досліджує стан демократії й оцінює ступінь свободи преси та свободи слова в мережі кожної країни світу, говорить про таке:

Впродовж останніх дев’яти років свобода Інтернету поступово зменшується. 

Україна піднялася в рейтингу: торік ми набрали 45 балів зі 100, а в цього року – 56.

Але загальна тенденція у світі негативна.

Причини погіршення свободи інтернету називають такі:

  • сильне втручання у вибори
  • уряди, які посилено наглядають за громадянами та прагнуть їх контролювати, особливо через соціальні мережі

Звичайно, пропаганда та дезінформація особливо поширюється під час виборів. У цей період новини на тему виборчих перегонів домінують у вашій стрічці. Ви, хочете того чи ні, будете бачити рекламу політиків, яка здебільшого маніпулятивна і нерідко брехлива. 

Часто соціальні платформи чи організації, що мають доступ до ваших конфіденційних даних, співпрацюють з органами влади. І така співпраця має також дві сторони, залежно від ситуації — як і користь суспільству, так і шкода конфіденційності. Тож Freedom House рекомендує підвищити прозорість та нам з вами пильніше наглядати за свободою соцмереж, щоб запобігти погіршенню ситуації.

Інтернет

Статус свободи інтернету залежно від країни: зеленим — вільний; жовтий — частково вільний; фіолетовий — невільний; сірий — немає даних

Соціальні медіа тут відіграють значну роль. Тому свобода Інтернету залежить від нашого ставлення до них. Ми або дозволяємо маніпуляціям та популістичним передвиборчим кампаніям панувати у стрічці: робити репости, ставити лайки та найстрашніше — бездумно вірити словам політиків. Або ми здатні виправити ситуацію.

Результати дослідження

Усього під час дослідження оцінювали 65 країн. З них:

  • У 47 країнах правоохоронці заарештовували людей за вислови в Інтернеті на політичну, соціальну чи релігійну тематику; 
  • У 40 країнах виявили передові програми спостереження за соціальними медіа. Загалом у цих країнах проживає 89% користувачів Інтернету (~3 млрд людей).
  • У 38 країнах політики наймали людей, аби ті розповсюджували певні тези й впливали на думку виборців;
  • у 26 із 30 країн, де проводилися вибори чи референдуми, відбулися серйозні втручання у виборчий процес;
  • 33 країни знизилися в рейтингу через погіршення результатів проти минулих років;
  • лише 16 країн поліпшили свої результати
Інтернет

Які саме методи втручання у вибори та соцмережі використовували у 26 країнах. Червоним кольором позначені країни, де спостерігали втручання у вибори. Синім — втручань не було

Глобальний вплив для країн-хижаків

Жоден уряд ще не зміг (сподіваємося, й не зможе) повністю обмежити обмін інформацією між людьми, який забезпечує Інтернет. Але багато держав не хочуть з цим миритися, особливо якщо вони тоталітарні. Тому й прагнуть помістити своїх громадян в «інформаційну бульбашку» та впливати на мережу, взявши її під контроль. 

Яскравий тому приклад — Росія, яка неодноразово здійснювала DDoS атаки на різні країни (Україна, Грузія, Естонія). Цей самий «сусід» активно веде гібридну війну проти України (та низки інших держав) десятиліттями. Подивіться моніторинг російської дезінформації від Texty.org.ua, де чудово висвітлено їхню динаміку та теми. А про величезну кількість російських ботів ви й без нас знаєте.

Хоча Facebook базується в США, авторитарні держави активно втручаються в соцмережу. І певною мірою через зневажливе ставлення самої компанії. Попри це, 2020 року ми маємо надію на позитивні зсуви.

Не забороняти, а використовувати

Уряди зрозуміли, що пропаганда в соцмережах працює в рази ефективніше за їхню заборону. Алгоритми та популізм — ще та суміш. 

Автори звіту визначили три найпоширеніші типи цифрового втручання у вибори:

  1. Маніпулювання онлайн-дискусією на користь чинного уряду чи окремих політичних партій
  2. Обмеження доступу до джерел новин, засобів комунікації або навіть до всього Інтернету (як-от зараз Іранська влада, заблокувала зв’язок, фактично відрізала своїх громадян від світу)
  3. Карання опонентів влади або створення відповідних законів (за порушення яких влада може легко посадити)
Цього року популісти мали успіх не лише у створенні дезінформації, а й у поширенні її в соцмережах

Freedom on the Net 2019

Чому? Бо грають на емоціях. Приголомшливий, перебільшений та емоційно заряджений контент, як правило, поширюється дуже швидко — наче вірус. Тому не варто піддаватися емоціям, а треба ретельно обдумувати, перевіряти факти та керуватися раціональними аргументами.

Хоча органи влади, які стежать за громадянами, посилаються на боротьбу з тяжкими злочинами (тероризм, сексуальне насильство над дітьми та обіг наркотиків), є в них й інші цілі. Як-от спостереження за активістами та протестувальниками (Гонконг, на превеликий жаль, не єдиний приклад цієї практики)

Це підвищує ризик послаблення захисту конституційно забезпеченої діяльності. 

Для яснішого розуміння наведемо приклад. Компанія Amazon продала мільйонам осіб свій розумний дверний дзвінок Ring. Він синхронізується з додатком (щось на кшталт соціальної мережі) «Сусіди», де користувачі можуть постити відео про підозрілу активність у своєму дворі та переглядати подібні пости від сусідів, що мешкають в радіусі 8 км. Але паралельно компанія співпрацює з понад чотирма сотнями правоохоронних органів США. Поліція може запросити в людини відео з камери спостереження, якщо неподалік розслідують злочин. Хоч анонімність людини зберігатиметься й вона має право відмовити в наданні відеозапису, критики підкреслюють ризики порушення конфіденційності.

Інтернет

Права, які порушує занадто пильне спостереження за соціальними медіа

То що, «пропало всьо»?

Цей звіт у жодному разі не має на меті поширення паніки чи посилення відчуття тривоги. Він є засторогою — зараз ми скоріше регресуємо, а не прогресуємо у боротьбі з дезінформацією та неправомірним наглядом за користувачами з боку урядів. І якщо ми не будемо вживати заходів — стане ще гірше.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти