Клімат на Марсі кардинально відрізняється від клімату на Землі. Атмосфера планети, колонізувати яку так сильно жадає Ілон Маск, складається переважно з вуглекислого газу (95%). Залишки — це кисень та водяна пара, які все ж таки відіграють важливу роль у кліматі Марса.

Марсіанські хмари значно тонші за земні, а от їхня поведінка не сильно відрізняється. Наприклад, вони також сприяють циркулюванню води над поверхнею планети.

на Марсі

Візуалізація, що демонструє, як змінюються хмари протягом одного літнього дня

На відео видно як льодяні хмари над екватором утворюються безпосередньо вночі, а найгустіші перед самим сходом Сонця. Щойно Сонце «визирає» та нагріває поверхню планети — хмари поступово розсіюються. Коли сутеніє — хмари починають формуватися знову. І так по колу.

на Марсі

Льодова шапка на Марсі. Деякі дослідники дійшли висновку, що при її таненні може утворитися кількість води, якої вистачить, аби повністю покрити поверхню планети півтораметровим шаром

Симуляцію розробили в Mars Climate Modeling Center на базі Дослідницького центру Еймса, що в Каліфорнії. В NASA спиралися на дані літнього періоду у північній півкулі Марса. Атмосфера Червоної планети складна та проблематична для вивчення. Тому для створення симуляцій, які допоможуть зрозуміти метеорологічні процеси на Марсі, тут використовують суперкомп’ютери. Науковці для кращого розуміння спираються на моделі загальної циркуляції та фокусуються на трьох компонентах:

  1. водяна пара
  2. вуглекислий газ
  3. пил

Для чого вивчати клімат на Марсі?

Останньому приділено чимало уваги. Періодично планету окутують масштабні пилові бурі, які можуть тривати впродовж декількох місяців. А пилові бурі, як ви розумієте, це не дуже вдалий час для дослідницьких подорожей на планету… Коли науковці NASA відправляли апарат InSight, то розрахували його приліт чітко під кінець бурі. Вони знали, що під час пилових штормів верхня атмосфера Марса нагрівається, а нижня — охолоджується. Тому апарат був готовий до таких умов.

Чому так важливо досліджувати саме клімат планети? Бо тоді легше планувати місії, які реально приноситимуть результати. До того ж, ми краще розумітимемо історію розвитку Сонячної системи. І взагалі, коли це знання були зайвими?!

Коменти