Сексуальне виховання здавна було складною темою й піддавалося табуюванню, що породжувало хибне розуміння гендерних особливостей тіла, відмінностей і правил взаємодії в суспільстві. Та сама тенденція простежується й у наш час.

Сучасна українська родина лише починає відходити від архаїчних моделей сімейних відносин. Прогресивні батьки прагнуть виховувати гармонійно сформованих дітей, намагаються прислуховуватися до них, бути для них друзями, порадниками та говорити відкрито про сексуальне життя й перехідні процеси, що його супроводжують. На жаль, такі родини — у меншості.

Більшість сучасних українських родин не готові говорити зі своїми дітьми про сексуальне виховання. 

Батьки ізолюються та знаходять нескінченну кількість відмовок замість того, аби визнати свій страх перед цією вкрай важливою темою.

Саме страх та пороки історичного досвіду мають значний деструктивний вплив на наше суспільство, а наше суспільство — на процес становлення особистості. Як ми можемо бачити, одне безпосередньо впливає на інше.

Хто має пояснювати за секспросвіту?

Тема сексуальної освіти має однаково висвітлюватися як у сім’ї, так і в школі. Батькам слід працювати у парі з учителями та шкільним психологом, а не просто перекладати відповідальність на соціальний інститут.

Саме така формула виховання позитивно впливатиме на засвоєння отриманої інформації.

Та, на жаль, не все так просто. Оскільки Міністерство освіти й науки все ще не включило до шкільної програми окрему дисципліну із сексуального виховання, тема частково порушується в підручнику «Основи здоров’я»:

  • у 5-му класі дітям розповідають про основи фізичного розвитку та статеві ознаки;
  • у 6-му і 7-му класах — про гендерну політику;
  • у 8 класі — про ранні статеві контакти, інфекції, сім’ю, шлюб та готовність до дорослого життя;
  • 9-класники вивчають фізіологічну та соціальну зрілість, але це лише частково стосується нашої теми, оскільки немає жодного слова про статеве життя.

2016 року соціологічною платформою «U-Report» було опитано 4249 жителів України щодо того «Звідки Ви вперше дізналися про статеві стосунки?». 64 % опитаних посилалися на друзів.

Результати опитування: «Звідки ви дізналися про статеві стосунки?» 4,249 опитаних, Ureport

Результати опитування: «Звідки ви дізналися про статеві стосунки?»
4,249 опитаних, Ureport

Ці дані є досить показовими, адже такі самі малоосвічені в цьому питанні друзі передають свої не до кінця точні знання одне одному, а викривлений інформаційний простір лише погіршує ситуацію. Діти стають скутішими, важче відкриваються іншим, варяться у власних комплексах та страхах, оскільки друзям буває соромно розповісти про наболіле, а батьки не роблять належних кроків, аби отримати кредит довіри.

Поради батькам

  1. Перш ніж почати розмову з дитиною, спочатку перевірте свій рівень знань у цій галузі, аби ваш діалог був природним та доступним. Не соромтеся зізнатися собі, що ви можете чогось не знати. Це є цілком нормальним, на допомогу вам завжди прийде відповідна література або освітні документалки.
  2. Навчіть правил гігієни.
    Починати навчати базових правил гігієни оптимально з 2-3 років. Навчіть дитину доглядати за власним тілом, обов’язково називайте органи своїми іменами без евфемізмів. Так дитина буде свідомо ставитися до гігієни та не соромитиметься називати органи своїми іменами.
  3. Починайте говорити про секс із дошкільного віку.
    4-5 років — це оптимальний період, щоби почати простими словами говорити з дитиною про те, які є відмінності між хлопчиком та дівчинкою, як вони народжуються та що на них незабаром чекає. Особливо це стосується дівчаток, оскільки їхні психофізіологічні процеси відбуваються швидше.
  4. Дозуйте інформацію.
    Не намагайтеся розповісти все й одразу. Надто велика кількість інформації, найімовірніше, тільки налякає дитину.
  5. Налагодьте довірливі стосунки.
    Більше спілкуйтеся з вашою дитиною, запитуйте, як її справи, що її турбує. Покажіть, що вам не байдуже її життя і ви відкриті та готові відповісти на всі її питання.
  6. Називайте речі своїми іменами.
    Менструація, полюції, ерекція, секс, мастурбація — це природні процеси, яких не слід соромитися.
  7. У жодному разі не лайте дитину за те, що вона мастурбує.
    У 3-річному віці настає період «Я сам», дитина вперше починає прагнути автономії, також цей вік супроводжується несвідомою мастурбацією. До цього слід поставитися з розумінням, адже дитина у такий спосіб досліджує своє тіло.

І пам’ятайте: навіть успішне впровадження курсу сексуальної освіти та критичного мислення в освітніх установах не звільнить вас від обговорень цих вкрай важливих тем, оскільки саме ви маєте стати головними менторами.

Дослідник урбаністичних пороків та автор телеграм-каналу «Церква Мільченка»

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Аня

Дуже хороша я стаття. Написана цікаво і доступною мовою.