Щодня ми в середньому витрачаємо чотири години, тримаючи в руках смартфон. Коли з’являється вільна хвилина, ми дістаємо телефон, щоб проглянути новини або погортати стрічку в Instagram. І здебільшого за ці чотири години ми не отримуємо жодної реально корисної інформації.

В YouTube, Facebook, Instagram, Twitter окрім програмістів, є відділи психологів, які працюють над тим, щоб користувач якомога частіше брав до рук телефон. Кожна з соцмереж заробляє гроші, підтримуючи наш інтерес. Більше часу в онлайні — більше переглянутої реклами, отже й більше прибутків.

Кожен додаток стимулює наш мозок мікродозами дофаміну, який виробляється щоразу, коли ми гортаємо стрічку або відкриваємо сповіщення в очікуванні повідомлення.

Нині популярні push-повідомлення, їх створили 2003 року розробники смартфонів Blackberry. Ці сповіщення мали б зменшити час, коли користувач дивиться на екран, отримуючи потрібну інформацію на заблокованому екрані. Але вийшло навпаки — десятки додатків надсилають нам сповіщення, щоб привернути увагу й примусити відкрити цю програму.

Побачивши чергове сповіщення, наш мозок отримує свіжу порцію дофаміну, нейромедіатора, який відповідає за задоволення. Це не нова система, її винайшли понад століття тому і вона досі успішно працює в ігрових автоматах та казино.

В додатку для будь-якої соцмережі при оновленні стрічки треба потягти список вниз, і цей свайп дуже нагадує роботу ігрового автомата.  

Щоразу, гортаючи стрічку новин, згадайте про це, щоб врешті зробити зі смартфона корисний девайс, а не поглинач часу й нервів.

Окрім свайпів, смартфони мають методи вивільнення дофаміну:

  • звук сповіщень (вподобайка, комент, повідомлення тощо)
  • звуки дій користувача (надсилання повідомлення, стирання листа, звук клавіш на сенсорному екрані)
  • різноманітні кольори та анімація на екрані

Найсильніший викид дофаміну ми отримуємо від непередбачуваності й передчуття задоволення. Коли ми бачимо сповіщення, мозок сприймає це, як сюрприз, бо ми не знаємо, що на нас чекає. Сюрприз може бути трьох варіантів: щось погане, хороше або відсутність повідомлень. Ми не дізнаємося, поки не побачимо екран смартфона, отже, це стимулює нас брати його до рук десятки разів на день.

Окрім того, push-сповіщення також змінюють те, як ми реагуємо на подразнення, і провокують постійне відволікання на будь-яку дрібницю.

Що робити?

Для початку простежте за собою: чи справді ви безцільно перевіряєте телефон, не випускаєте його з рук, лише б вдесяте перевірити Gmail або переглянути стрічку новин? Якщо така залежність вам не подобається, для боротьби з нею є нескладні методи:

  1. Визначте, для чого вам потрібен телефон. Це спосіб зв’язку чи іграшка з музикою, відео і сотнею чатів у вайбері? Прямо зараз прогляньте, що встановлено на смартфоні й видаліть всі непотрібні додатки.
  2. Вимкніть всі сповіщення. Якщо зробити це неможливо, вимкніть принаймні ті, які вам непотрібні. Спершу спробуйте вимкнути всі сповіщення на тиждень і порівняти, чи ви пропустите щось важливе. Навряд чи.
  3. Зверніть увагу, як ви користуєтеся телефоном. Проглядаючи чергові сповіщення, спитайте себе, чи справді кожен лайк та комент вартий того, щоб проглядати його і відволікатися, марнуючи час.

Засновник і керівник видання Tokar.ua. Програміст, адміністратор української Вікіпедії.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Андрій

Дуже влучно. Місяців три-чотири дотримуюсь цих правил. Виявилось що без ФБ і т.д, і т. п. можна жити тижнями, а то й місяцями. Час пішов на користь сім’ї, живих розваг, якіснішій роботі