Супердерева, що врятують наш клімат: Індонезійська Різофора

Різофора – вид мангрових дерев, який домінує на узбережжях Індонезії. Щодня припливи покривають його кореневу систему солоною водою.

Різофора є дуже важливою для жителів берегової лінії, бо захищає їх від тайфунів та цунамі. Риби луціан, групери та креветки використовують різофору як свої розплідники.

Однак найнеймовірніша суперсила дерева проходить під землею – там, де закінчуються корені та починається мул.

Теперішня кліматична криза є результатом надмірних викидів вуглекислого газу в атмосферу. На щастя, дерева можуть усувати та стримувати певну частину цього вуглецю. Різофора надзвичайно в цьому вправна.

Різофора не лише утримує вуглець над землею, але також у ґрунті на глибині 3-х метрів. Там він зберігається як «блакитний вуглець» (вуглець, захоплений світовими прибережними екосистемами океану), захищений на тисячоліття, доки не зіткнеться з повітрям.

Найбільшою небезпекою залишаються заводи пальмової олії. Один з них розташований на острові Борнео у східному Калімантані. За останні 30 років Індонезія втратила 40% площі мангрових лісів через забруднення повітря, креветкові ферми та плантації пальмової олії, яку експортують до США та Китаю.

Команда науковців з міністерства морської справи та рибного господарства разом з японськими партнерами перебуває в східному Калімантані, щоб брати зразки з дерев та ґрунту. Попри те, що мангрові дерева поширені на тисячі островах Індонезії, їх дослідження та захист залишається складним викликом.

Коли мангрові дерева вирубують, ґрунт під ними зазнає впливу повітря та починає виробляти парникові гази. Ця екосистема ефективна в утримуванні вуглецю, проте може стати небезпечною, якщо в неї втручатися. 

Багато науковців закликають до жорсткіших законів щодо вирубки лісів, позаяк мангрові ліси Індонезії зберігають найбільші запаси «блакитного вуглецю» на планеті. Вирубка мангрових дерев лише пришвидшить зміну клімату та прирече жителів берегової лінії Індонезії на підвищення рівня моря та вимирання риби.