З розвитком штучного інтелекту та технологій, здатних працювати із Big Data, наші емоції стали «новою нафтою». Деякі науковці вважають, що кнопка «лайк» у соцмережах має витягнути внутрішні почуття назовні. Зрештою, нікого сьогодні не здивуєш твердженням, що Google чи Facebook знають нас краще за друзів чи нас самих.

Надзвичайно цікавою є тема словесного вираження емоцій. Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що носії різних мов розуміють такі емоції як «гнів» та «любов» по-різному. Про це пише The Guardian.

Наприклад, поняття «любов» тісно пов’язане із поняттям «подобається» та «хочу» в індоєвропейській мовній сім’ї. До цієї мовної групи належать мови народів Європи, Ірану та Індії. А, скажімо, в австронезійській мовній сім’ї «любов» тісно пов’язана із жалем.

Мапа поширення мовних сімей світу

Мапа поширення мовних сімей світу

Джошуа Конрад Джексон з колегами розповідають в журналі Science, як вони аналізували 24 емоційні поняття, як-от «гнів», «любов» та «гордість» у 2 500 мов. Дослідження включало неемоційні поняття, скажімо «сварку», які використовували для визначення контексту та значення слів, що позначають емоції.

Для проведення дослідження науковцям довелося активно використовувати «об’єднувальні» слова там, де не було аналогів. Ці слова мають одне значення в певній мові, та кілька значень в інших.

До прикладу: в англійській немає прямого аналога українського слова «рука». Натомість англійці мають «hand» (частина руки, нижче зап’ястя) та «arm» (частина руки, вище зап’ястя).

Справа в культурі?

Гавайське слово «pu’iwa» стосується як «страху», так і «здивування», що вказує на тісний зв’язок між цими двома поняттями. Інші мови, які, разом із гавайською, належать до австронезійської групи можуть мати одне слово, що одночасно означає «страх» та «здивування». Тобто культурно так склалося, що дивує жителів Гаваїв щось погане.

Дослідники виділяють ще треті мови, які навпаки — можуть не мати таких збігів. Це вказує, що «здивування» та «страх» не є обов’язково пов’язаними для їхніх носіїв.

Людина може відчувати прискорене серцебиття, коли їй погрожують. Однак ми по-різному сприймаємо цей досвід залежно від культури

Джошуа Конрад Джексон, співавтор дослідження

За словами Джексона, наукова робота мала цікавий парадокс. Результати показують, що немає чіткого визначення концепту «страху». Однак, щоб провести аналіз слів, потрібно визначити поняття «страх» і порівняти його з відповідниками в інших мовах.

Дослідники стверджують, що базові емоції існували ще в первісних людей. Тисячоліття цивілізацій вносили корективи у нашу культуру висловлення й сприйняття цих емоцій. Саме тому в кожній мові своя гама емоцій, така несхожа на інші.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти