Щоразу, коли ми клацаємо «перекласти цей текст» десь у Google чи користуємося Gmail, потужний штучний інтелект перекладає тексти та дописує за нас листи. Завдяки цьому він вчиться на своїх же помилках, щоб краще розуміти мову цих дурних людей. Машина намагається зрозуміти структуру речень, словосполучення й вирази, щоб наступного разу запропонувати вже більш «людський» варіант відповіді.

Але що заважає штучному інтелекту спілкуватися з тваринами? Як показує досвід, вже майже нічого (попри навіть те, що тварини майже або зовсім не користуються Гуглом). Вже нині тривають експерименти зі штучним інтелектом, які мають на меті навчити його розуміти, про що говорять деякі з тварин. І експерименти дедалі вдаліші.

Сучасний штучний інтелект досяг такого рівня розвитку, коли він вміє перекладати мови, якими вже ніхто не користується. Дослідники з MIT (Массачусетс) разом з Google  змогли успішно розшифрувати стародавні манускрипти, написані нині мертвим лінійним письмом Б та угарітською мовою (прародичкою єврейських мов). Штучний інтелект поки не зміг зрозуміти, про що йде мова в записах, створених лінійним письмом A, але він працює над цим.

Співвідношення слів у реченнях для певної мови вивчаються за допомогою величезних баз даних із текстами. Система «читає» ці тексти, щоб зрозуміти, як часто кожне зі слів з’являється поруч з іншим словом. Так створюється закономірність появи й популярність слів та словоформ для різних мов.

Але це лише один варіант вивчення мов. Дослідники оцінюють, що мови (всі мови планети) мають не менш ніж 600 різних параметрів побудови речення. Такі параметри появи слів зберігаються навіть у випадку, коли мова має кілька слів для споріднених понять. Для прикладу, інуїти мають 100 різних слів для означення снігу, і, попри таке розмаїття, штучний інтелект зрозуміє, що йдеться про сніг.

Тепер уявіть, що пісні китів мають власну структуру, що нагадує слова. А що, як кити спілкуються за власними правилами побудови китових речень, аналогічними до тих, які ми бачимо в мовах людей? 

Це означає, що ми можемо розшифрувати ключові частини «китових пісень», і в такий спосіб зрозуміти, про що говорять кити. Якщо нам вдасться зробити це, то в теорії ми могли б надіслати їм повідомлення й розшифрувати відповідь.

Кити мають мозок, втричі більший, аніж дорослі люди, більшу кору мозку та дещо меншу кількість нейронів. Африканський слон має втричі більше нейронів, аніж людина, але його мозок має іншу структуру. Вчені припускають, що інші великі ссавці мають схожі з нашими властивості мислення, спілкування та навчання, отже, ми зможемо зв’язатися з ними.

Які ключові елементи китової пісні та спілкування слонів? Фонеми? Блоки повторюваних звуків? Тональність? Ми поки не знаємо, але штучний інтелект вже почав це досліджувати. Вчені дуже хочуть зрозуміти, про що говорять між собою кити та слони. І ми хочемо вірити, що штучний інтелект зможе зробити щось значно краще за фільтрування спаму й автозавершення речень у пошті.

Засновник і керівник видання Tokar.ua. Програміст, адміністратор української Вікіпедії.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти