Кулемет «Максима» — це словосполучення увійшло до нашого ужитку ще минулого сторіччя, проте й донині викликає асоціації, і не дарма. Хоча совєцька пропаганда й намагалася «зрусифікувати» цей хай-тек стрілецького озброєння, жодного стосунку до РФ та її пращурів кулемет не має.

Ми розповімо вам дивовижну, і водночас трагічну історію талановитого винахідника, який назавжди увійшов в історію як батько усіх кулеметів. Нумо, браття!

Йосип на кобилі

Прохолодним ранком навесні 1887 року на віденському полігоні тогочасна австрійська армія тестувала нові види стрілецької зброї. Сам імператор Франц-Йосиф завітав подивитися на інноваційний винахід. Це диво називалося кулеметом з п’ятьма стволами, і навколо нього вже поралося двоє солдатів: один подавав патрони, а другий ретельно вимірював обіцяні 180 пострілів за хвилину.

Хайрем Максим зі своїм винаходом.

Винахідник Хайрем Мáксим, зодягнений в охайний смокінг із циліндром на голові, прилаштувався на крихітному крісельці та взявся за держаки власноруч створеного кулемета. Зброя вирізнялася одним великим стволом, довкола якого було розміщено систему охолодження. «Вогонь!» — пролунало невдовзі.

За 30 секунд рівно 330 куль майстерно викарбували ініціали імператора — FJ — на мішені, що стояла за 100 метрів. Фурор було забезпечено. 

Кресляр, бармен і особистий ворог Томаса Едісона

Сам Максим народився 1840 року на півночі США. Він мав кепську освіту — лише п’ять початкових класів — проте його батько був вправним механіком. Від нього Хайрем і навчився роботи з деревом та металом. За все своє життя Хайрем мав безліч професій — він був теслею, каретним майстром, муляром, будівельником, професійним борцем та навіть барменом, хоча й сам не вживав алкоголю.

У віці 24 років Максим одружився і, щоб утримувати сім’ю, влаштувався на роботу до свого дядька, який виготовляв автоматичні газогенератори для домашнього освітлення. Максима найняли як інженера і кресляра, проте він винайшов спосіб вдосконалити роботу генератора. На жаль, його інженерний талант не оцінили належним чином.

Сер Хайрем Максим та його родичі-винахідники.

Сер Хайрем Максим та його родичі-винахідники.

Коли галузь освітлення почала електрифікуватися, Максим вже долучився до United States Electric Lighting Company, що виробляла дугові лампи для вуличного освітлення. 1877 року на ринок вийшов Едісон, з яким Хайрем Максим судився за патент на лампу розжарювання. Попри численні аргументи з боку Хайрема, Едісон виграв суд і залишив за собою титул «ворог №1 для Хайрема Максима».

На жаль чи на щастя, «електричну війну» Максим програв. Едісон, на відміну від Максима, розумів системні взаємозв’язки між напругою, опором, струмом і втратами енергії у системах розжарювання. Водночас він працював не тільки над лампою розжарювання, як це робив Максим, але й над всією екосистемою — лампою, генератором і повноцінною електромережею. Це фіаско, друже!

Прощавай, зброє?

Попри поразку у конфронтації з Едісоном, 1881 року Максим разом із новою дружиною вирушив до Європи й лишився там назавжди. Вже за кілька років цілий номер паризького наукового журналу був присвячений досягненням Максима в електротехніці.

Одного разу у Відні за кухлем темного пива його приятель сказав фразу, яку Хайрем запам’ятав на все життя.

Най її шляк сі трафе, ту електротехніку! Якщо хочеш заробити, винайди щось таке, що допоможе європейцям різати один одного ще ефективніше.

Схоже, п’яний кумпель мав рацію: поки американські багатії божеволіли з електрики, європейські інвестори захоплювалися озброєнням. Того ж року Максим орендує приміщення для майстерні й починає відігравати на ній усі комплекси, породжені ворожнечею з Едісоном.

За легендою, ця ідея сяйнула в Максима в дитинстві, коли під час полювання він зрозумів, що віддача рушниці — це марнування енергії.

Креслення нової вундервафлі було завершено 1882 року, а згодом світ побачила перша робоча модель. Максим нарешті розв’язав вищезгадану проблему — тепер при віддачі рухався весь затвор, одночасно викидаючи порожню гільзу і подаючи наступний патрон.

Одне із перших креслень кулемету Максима.

Одне з перших креслень кулемету Максима.

Цього разу Хайрем оформив безліч патентів на свій винахід, адже кулемет зазнав крутецьких вдосконалень — ствол став нарізним, калібр став .303, додалося водяне охолодження, з використанням нікелевої сталі зменшилася вага, а також додалася тринога.

Подейкують, ніби в інструкції йшлося, що кулемет можна фіксувати будь-де — від човнів до велосипедів. На жаль, згодом цей розділ довелося переглянути, коли один лейтенант пристебнув кулемет до спини мула і встановив перемикач у режим автоматичної стрільби. 🤷

«Бізнес на крові» по-британськи

Кулемет Максима плавно досилав патрони, легко змінював ленти з набоями та майже не «клинив» — патрон досилався лише після того, як стріляв попередній. Ствол кулемета мав безперервне охолодження, і водночас не був занадто важким — загальна маса становила 27 кг. Саме кулемет Максима започаткував фундаментальні засади конструкції автоматичної зброї, які застосовують й донині.

Хоча кулемет на той час був буквально дивом техніки, Хайрем не отримав державних контрактів — американці відмовили йому, адже скорострільність кулемета, на їхній погляд, підігрівала питання доставляння боєприпасів.

1900 року компанія Maxim-Nordenfelt, співвласником якої був Хайрем, стала збитковою, а сам Максим отримав британське громадянство і королівський орден лицаря. 1911 року компанія Vickers, що викупила компанію Максима, наполягла не тільки на зміні назви з «Vickers, Sons and Maxim» на «Vickers Ltd.», а ще й викурила Хайрема Максима з керівної посади.

Максим та один з його парових винаходів.

Життєва лента Максима почала вистрілювати чорні набої. За кілька років до смерті він не працював, а лише копирсався у гаражі — як і в юнацтві — досліджуючи свої улюблені парові двигуни. Наприкінці свого життєвого шляху Хайрем Стівенс Максим винайшов паровий інгалятор, який врятував десятки тисяч життів у всьому світі. 

1916 року згадка про смерть Максима з’явилася у кількох американських газетах. Утім, перші шпальти майоріли звістками про тисячі інших смертей, до яких напряму був причетний саме кулемет Максима.

Наслідки винаходу кулемета Максима оцінити неможливо, проте ми вдячні кожному українцю, завдяки якому ці постріли не лунають далі окупованих територій. Ми творимо незалежне українське ЗМІ, яке роблять такі люди, як ви. Якщо вам сподобалася стаття, ми запрошуємо вас долучитися до нашого спільнокошту і скласти пожертву на нашу підтримку.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти