За 40 років кількість природних катаклізмів на Землі подвоїлася

Схоже на те, що події минулого зробили слово «прогноз» a priori згадкою про невтішні передбачення щодо будь-якого аспекту нашого життя: від політики до довкілля. Сьогодні ми стисло оглянемо масивне дослідження, яке показує сумні реалії змін клімату у Європі.

Що сталося?

2013 року Науково-консультаційна рада Європейських академій опублікувала працю під назвою «Тренди екстремальних погодних умов у Європі». У своїй роботі науковці наводять зведену статистику з природних катаклізмів, починаючи з 1980 року. Ми вирішили розібратися у їхніх висновках, взявши за основу наукову працю, опубліковану в авторитетному виданні Science Daily.

Науковці використали популярні сучасні методи вимірювання температур, порівнявши максимальні та мінімальні значення температури, опадів, посухи тощо. З’ясувалося, що за останні 30 із гаком років кількість природних катаклізмів — бур, повеней, лавин, посух — збільшилася щонайменше вдвічі, а подекуди й ушестеро. Аби втулити ці висновки у сучасний контекст, група науковців також виміряла показники з 2013 по 2017 рік. Результат виявився невтішним, підтвердивши гіпотезу — кліматичних поліпшень не передбачається.

Як так сі стало?

У дослідженні групи європейських академій також йдеться, що є велика ймовірність перманентного зростання кількості катаклізмів щороку. Інакше кажучи, бачимо так званий «ефект снігової кулі», як би іронічно це не звучало.

Серед можливих причин розглядають послаблення Гольфстріму — наймогутнішого теплового океанічного потоку. Він потроху сповільнюється через поступове зростання середньої температури на планеті. Деякі фахівці побоюються, що сам Гольфстрім може взагалі зникнути, в результаті чого радикально зміниться весь клімат Європи.

Утім, не варто орієнтуватися лишень на зміни у динаміці Гольфстріму. Поступове збільшення кількості кліматичних шляків пов’язано із загальною зміною клімату на планеті Земля. За глобального потепління так чи інакше посилюються ефекти від засух, повеней та пожеж. Річ у тім, що у нижніх шарах атмосфери зростає температура, водночас верхні шари поступово охолоджуються. Через це на екваторі температура залишається сталою, а от на полюсах потроху теплішає.

Згідно із вищенаведеним дослідженням, останні декади подарували нам неабияку кількість не тільки регулярних кліматичних шляків, але й аномалій. Допоки повені, торнадо та посухи не стали нормою нашого повсякдення, ми закликаємо наших читачів пильнувати кліматичну проблему, водночас не підпадаючи під апокаліптичні маніпуляції.