Історія та міфи про шкоду навушників

Ми раді бачити, що тисячам наших читачів припала до вподоби остання добірка української музики з тих, що ми їх регулярно публікуємо. Ми глибоко переконані, що якість українського продукту зростатиме лише тоді, коли він домінуватиме у нашому культурному просторі.

Цього разу ми хочемо зазирнути углиб музики. Так сталося, що Скрябін чи ONUKA вам подобаються більше за Артура Пирожкова, а отже, плейлист переповнений українськими мелодіями. Утім, всі навколо говорять, що постійно і гучно слухати музику в навушниках — шкідливо, навіть якщо музика солов’їною. Наскільки це правда? Нумо розберімося!

Споконвіку було слово (і звук)

Сьогодні їх можна побачити усюди: в метро, в автобусі, на зупинці, в кафе, на робочому місці. Вони різні: вакуумні, накладні, бездротові, спортивні. Та на початку було не так.

Наприкінці XIX століття технологія звукозапису почала стрімко розвиватися, адже тогочасний бізнес потребував якомога ефективнішої роботи телефоністок. І вже 1881 року асистентка однієї з телефонних компаній Белла Джиліленд пропонує закріпити конструкцію телефона — мікрофон та динамік — на голові. Попри трикілограмову вагу цього пристрою, ідея Джиліленд стала фундаментом розвитку телефонної гарнітури.

1910 року американський інженер Натаніель Болдуїн удосконалив цю конструкцію металевою дугою, що огинала голову. Це рішення, до речі, він імплементував прямо на своїй кухні. Сподіваємося, дружина вибачила його за науковий гармидер.

Болдуїн був парубок моторний, а отже, на відміну від Максима, запатентував свій винахід і почав продавати його американському ВМФ. Тому тогочасні навушники були лише у радистів, але на початку другої половини ХХ століття людство допиляло цей винахід для програвання звичайної музики.

Компанії розпочали вдосконалення технології, і таким чином 1953 року світ побачили перші Beyerdynamics, продукт компанії Ойгена Байєра, який з 18 років працював з акустикою та був не менш моторним за Болдуїна.

За п’ять років потому Джон Косс представляє публіці перший портативний вініловий програвач — вертушку із пластинкою, вмонтовану у валізу. І хоча сам програвач не вразив тогочасних критиків, якість звуку з навушників зробила своє діло. Сьогодні нащадків Джона Косса можна впізнати за навушниками… вгадайте назву… KOSS. За 10 років виробництва Джонні заробив перший мільйон доларів, що на той час було файною сумою для того, аби мати офшори, власний телеканал і розважальне шоу будуарного рівня.

Чуєш? Дай тихіше!

Дедалі вища популярність навушників викликала, цілком логічно, і зростання сумнівів у їхній безпеці. По-перше, від гучного звуку сенсорні клітини внутрішнього вуха «втомлюються» — наш слух слабшає, допоки вони не відновляться. Нехтуючи станом вашого внутрішнього вуха, ви можете стати глухуватим. 🤷

Другий нюанс полягає у тому, що ми часто користуємося навушниками у транспорті чи на вулиці, а отже, аби хоч щось чути, середньої гучності заледве вистачить. Дуже часто ми перевищуємо планку гучності у 80-90 децибелів, регулярно завдаючи шкоду нашим вуханям.

У різних країнах нормативи дещо відрізняються, та в Україні постійна гучність звуку на роботі для восьмигодинного робочого дня законодавчо обмежена 40 децибелами. У лікарнях цей показник ще менший, а у торговельних центрах — більший. Стандартний 8-годинний робочий день в Україні передбачає максимальну планку  у 80 децибелів — звук мотоцикла з глушителем чи порохотяга на максимальній потужності. Якщо це значення вище норми, роботодавець зобов’язаний додатково забезпечити збереження слуху працівників.

Відоме аудіометричне дослідження виявило, що в людей, які працюють на роботі з підвищеним рівнем шуму навколо, удвічі частіше зустрічається двостороннє або одностороннє погіршення слуху.

Гучність наших навушників коливається в діапазоні від 75 до 136 децибелів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад мільярд людей, переважно молодих, ігнорують застереження виробників і валять звук на майже максимум.

На прикладі корейського дослідження з’ясувалося, що кількість приглухуватих серед прихильників навушників (понад 30 хвилин користування щодня) вища за інші категорії населення.

А що там у вусі?

Ми начебто розібралися зі впливом звуку на вухо, але є ще один нюанс, який досліджується менше, ніж децибели. Це — механічний вплив навушників на наші вушка.

Механізм схожий з тим, що й у вушних паличок — навушники запихають нашу сірку ще глибше, водночас стимулюючи її продукування. Нам здається, що звук у навушниках занадто тихий — ми підвищуємо гучність — і завдаємо собі шкоду ще дужче.

Ба більше, на навушниках, які теліпаються у вашій брудній кишені, можуть накопичуватися бактерії. Спробуйте здогадатися, як вони потрапляють до вушного каналу.

Річ у тім, що немає доказової бази щодо прямого механічного впливу навушників на здоров’я нашого вуха. Утім, є дослідження подібних речей — затичок та слухових апаратів. Попри кардинально різні призначення, з точки зору мікробіому це досить споріднені пристрої.

Дослідники відзначають, що у вухах пацієнтів зі слуховими апаратами та на поверхні самих апаратів періодично знаходять патогенні бактерії, присутність яких не властива здоровим вухам.

Проте жодних серйозних наслідків від їх носіння поки не виявлено, принаймні за належного використання. Спати з вушними затичками безпечно — якщо дотримуватися загальних правил гігієни.

Так що, можна слухати?

Повторімося, що навушники самі собою не є шкідливим пристроєм, але є аж два «але», що цілковито залежать від нас. Простіше кажучи, навушниками треба правильно користуватися.

По-перше, дотримуватися правил гігієни: не зберігати їх у кишені разом із грошима чи ключами. Знайдіть собі мішечок, або придбайте бездротові навушники зі спеціальним чохлом. Зважайте на комфорт — розмір навушників має бути оптимальним для вашого вуха і не заважати вашому кайфуванню.

По-друге, звісно ж, зберігайте спокій і звук на 60%. Робіть невеличкі перерви по 5 хвилин щогодини, аби ваше внутрішнє вухо встигло обробити усі альбоми Олега Винника, які ви до нього пхаєте. Добрячі бездротові навушники коштують в межах сотні доларів, але наша подяка за ваші пожертви — безцінна.