Кава. Кавуся. Подвійне еспресо з терпким кислим присмаком. Пряне лате у керамічному горнятку. Екзотична фільтр-кава у невеличкій склянці. Навіть якщо ви не затятий кавоман, або взагалі не вживаєте цей диво-напій, ви напевне чули безліч тез про його добрі (і не дуже) властивості. Регулярне споживання кави нібито захищає від розвитку діабету, інфаркту, хвороби Паркінсона, цирозу, і взагалі збільшує тривалість життя. Хлопаки з Гарварду з цього приводу досить скептичні, водночас Національна Служба Здоров’я США більше схиляється до позитивних ефектів.

Хай там як, а дискусії навколо кави виникають через її основну складову — кофеїн. Він є природним стимулятором нашої нервової системи, а його частки містяться у кавових зернах, листі чаю та какао бобах. Доведено, що він викликає залежність, тож людям, які страждають на безсоння чи серцево-судинні захворювання, не рекомендують його вживати. З іншого боку — є категорія людей, які спокійно споживають каву щодня і не відчувають жодних негативних ефектів.

Ця двобічна природа кави нерідко збиває багатьох з пантелику і навіть змушує підозрювати науковців, які пишуть про користь кави, в отриманні грантів від кавових компаній. То що взагалі коїться з тією кавою?

Ваша кава і ваше здоровля

Світовий ринок кави зростає щороку, поширюючись на ті терени, де раніше каву не полюбляли — наприклад, на Азію. Науковці прагнуть зрозуміти, чим обернеться всесвітнє захоплення кавою, тож кількість наукових (і не дуже) статей про вплив кави на здоров’я і механізми дії кофеїну зростає, як і сам ринок.

Джерело — Blackfield Coffee

Згідно з дослідженням американської компанії, що комплексно вивчає каву, кількість кав’ярень в Україні зростає щороку, як і кількість споживачів цього напою. Хоча детального дослідження щодо кількості спожитої кави в Україні немає, внутрішні огляди коливаються в межах позначки у 3 кілограми меленої кави на людину щороку. В Європі цей показник становить майже 8 кг, а у Сполучених Штатах — 4,5 кг.

У наукових статтях споживання кави здебільшого вимірюється в умовних чашках, хоча це мірило є досить розмитим. Річ у тім, що кофеїн — не єдиний важливий компонент кави. За смак і аромат напою відповідають сотні сполук, зокрема, дітерпени, флавоноїди й токофероли. Вони є антиоксидантами, а отже, так само впливають на здоров’я споживачів.

Звісно ж, концентрація речовин дуже залежить від сорту кави, умов її вирощування і способу приготування тощо. Тому звичайне горнятко кави може містити від 50 до 300 мг кофеїну, з огляду на середній показник у 100 мг (в середньому горнятку чаю при цьому кофеїну у 2-4 рази менше).

Отже, три-чотири чашки кави на день відповідають 300-400 міліграмам кофеїну — пороговій його кількості, споживання якої науково не асоціюється з побічними ефектами (звісно, якщо ви не маєте проблем зі здоров’ям). Утім, на різних людей кава впливає по-різному, і для цього не треба проводити безліч наукових досліджень. У декого після горнятка кави посилюється серцебиття та підвищується тиск, а дехто куняє навіть після подвійного еспресо.

Я і друг мій кофеїн

Потрапляючи до нашого організму, кофеїн піддається невеличким змінам завдяки роботі нашої печінки. Залежно від її стану та здоров’я, змінюється і концентрація кофеїну в крові. Кофеїн метаболізується ферментами, а основну роль серед них грає CYP1A2 — він розкладає майже 90% усієї речовини.

Хімічна мапа кофеїну і його складників.

Річ у тім, що різні варіанти цього ферменту визначаються генетично, а отже, мають різну активність і, як наслідок, різну швидкість метаболізму. Є люди, що генетично отримали низькоактивний CYP1A2, тож кофеїн у них метаболізується повільніше. Ефект, подібний до того, ніби ви затримали у роті чарку горілки — речовина діє сильніше та довше, а отже, слід чекати на побічні ефекти. Так це працює в людей, яких може трусити після горнятка американо.

Якщо генетична лотерея підкинула вам моторний CYP1A2 — для появи подібних ефектів вам потрібно набагато більше кави, а отже, від стандартної порції ви не постраждаєте.

Залежно від типу геному, декому три щоденні горнятка лише шкодять, а декому — тільки на користь.

Це напряму пов’язано зі впливом кави на ваше здоров’я. Люди із низькоактивним геном, вживаючи більш ніж 2 горнятка кави щодня, мають підвищений ризик розвитку інфаркту міокарда, а у носіїв пришвидшеного генотипу — ці ж щоденні два горнятка покращують стан серцево-судинної системи.

У курців, до речі, кофеїн однозначно метаболізується у півтора раза швидше, тож кава й цигарки по-любому шкодять вам, не залежно від вашого генотипу. Вагітність, навпаки, понижує швидкість метаболізму кофеїну, а отже, плід підпадає під певні ризики.

То й що?

У підсумку можемо сміливо визнати, що вплив кави на кожну людину — індивідуальний, хоча й залежить не лише від генетики, але й способу життя та звичок. Отже, єдиний спосіб перевірити вплив кави на свій організм — спробувати її. Ми не рекомендуємо бігти редагувати свої гени, аби лиш дізнатися, чи загрожує вам інфаркт міокарда через зайве еспресо. Прислухайтеся до свого організму: якщо вам файно, то й файно; якщо вам зле — не зловживайте!

Хоча ми не є профільним медичним ЗМІ, майже кожен абзац зі стверджувальною тезою містить посилання на закордонні дослідження, тож ви самотужки можете перевірити джерело і зробити власні висновки. До речі, наш геном цілком дозволяє нам насолоджуватися кавою, а отже, запрошуємо вас пригостити нас горнятком, якщо вам до вподоби наші матеріали.

 

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти