Бразильський піаніст-віртуоз Жао Карлос Мартінс отримав найкращий подарунок, якого тільки міг очікувати 79-річний чоловік — новеньку пару біонічних рукавичок. Вони збільшують силові можливості його старечих рук.

Мартінс зажив слави одного з найкращих виконавців Йогана Себастьяна Баха ще минулого століття. Однак зараз поважний вік та проблеми зі здоров’ям змусили музиканта вийти на пенсію. Протягом останніх десятиліть він пережив 25 операцій, щоб зменшити біль від дегенеративних процесів та серії нещасних випадків.

Через проблеми зі здоров’ям музикант уже 20 років майже не грає, а працює лише диригентом.

До появи розроблених персонально для піаніста рукавичок чоловік міг виконувати лише невеличкі повільні мелодії. Грав переважно великими та вказівними пальцями. Та з минулого року Жао приймає удома чимало друзів і грає для них найдовершеніші твори Фредеріка Шопена, Вольфганга Амадея Моцарта й, звісно, Себастьяна Баха.

Коли я втратив свій головний інструмент — руки, то почувався так, наче щось померло у мене в душі.

Повідомив композитор кореспондентам Associated Press

Ще з 1965 року Мартінса спіткала низка злощасних подій. Почалося з пошкодження нерва під час футбольного матчу в Нью-Йорку, а закінчилося травмою голови під час гастролей у Будапешті. Піаніст завжди намагався боротись із негараздами. Однак після останньої операції на лівій руці навіть його друзі зійшлися на тому, що це остаточно поховає музичну кар’єру.

І ось, здавалось, усе… Та один дизайнер вирішив не відпускати піаніста зі сцени. Убірата Бізаро Коста створив біонічні рукавички з неопреновим покриттям та спеціальними вставками з вуглепластику. Ця технологія допомагає пальцям самостійно здійматися вгору по натиску клавіш.

Старечі руки Жао Карлоса Мартінса зблизька у біонічних рукавичках.

Біонічні рукавички Жао Карлоса Мартінса.

Я робив перші моделі на основі зображень його рук, та вони були ще далекі од ідеалу. Я підійшов до маестро після концерту в містечку Сумаре (штат Сан-Паулу), звідки я родом, і розповів про свій задум. Тоді він висловив сумніви щодо мого проєкту, однак згодом запросив до себе додому реалізувати розробку.

Коментує свій винахід Убірата Бізаро Коста

Зараз Мартінс навіть спить у них.

Рукавички мають вельми просту будову і достатньо дешеві — 125 доларів.

Піаніст ще не знає, чи зможе досягти колишньої швидкости. Каже, що зараз ніби заново опановує музичний інструмент. За останні 50 років чоловік перепробував сотню різних пристроїв у спробах допомогти хворим рукам. Але вони або швидко виходили з ладу, або не допомагали.

Проте ці рукавиці — справжнє чудо. Я навіть можу їх настроювати, щоб сповільнювати чи прискорювати темп гри. Певна річ, вони не усунуть мою проблему цілком. М’язи уже добряче атрофовані. Подеколи я намагаюся грати якнайшвидше і дуже засмучуюсь, коли мені не вдається.

Розповідає Мартінс

Щасливий музикант поставив собі за мету практикувати щодня, аж доки не зможе знову досконало виконати весь концерт Баха від початку до кінця. Цікаво, що на це скажуть його сусіди…

Тренування можуть зайняти роки, та я продовжу натискати на клавіші, доки не досягну мети. Я не здамся!

Аспірант катедри акустики «Київського Політехнічного Інституту ім. Ігоря Сікорського». Популяризую науку та українську мову. Веду Telegram-канал «Мовний трибунал».

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти