Мабуть, одним із найнеприємніших моментів у житті водіїв є той, коли індикатор тиску в шинах стає помаранчевого кольору. Найімовірніше, ви пробили шину просто неба і занадто пізно помітили це. Можливо, це діло рук вашого таємного ворога, залицяльника чи випадкового хулігана. Хай там як, а проблема із вразливими колесами день у день непокоїть водіїв у всьому світі. На щастя, науковці посилено працюють у цьому напрямі.

Логіка досить проста: аби тиск повітря у шинах не змінювався від кожного подразника, варто просто прибрати звідти повітря. А ліпше ще й зробити так, аби поїздка на шинах без повітря стала мінімально кепською. Задля цього й створили технологію шин без повітря, яка поступово з’являється у побуті власників авто у всьому світі.

Конструкція шин дуже схожа на колесо велосипеда: вона складається із подібних до велосипедних спиць, зроблених із надміцної гуми. Структура колеса гнучка і дозволяє йому деформуватися під цвяхи чи камінчики на дорозі, і водночас жорстка, аби не зашкодити комфорту водія. Найпрактичнішою технологія виявилася на легкових автомобілях, довівши свою економічну доцільність. Утім, частково цю технологію запозичив і Пентагон, адже для збройної техніки Сполучених Штатів такі шини стають неабиякою перевагою в бою.

Класична конструкція безповітряних шин.

Сьогодні посилено розробляються дві технології безповітряних шин: наповнені скловолокном і наповнені поліуретановими простінками. Оскільки скловолокно здатне розсипатися на ходу (як і більшість матеріалів, підлеглих законам фізики), такі колеса мають закриту форму. На вигляд — звичайнісіньке колесо.

Друга категорія шин, себто відкритий тип, є практичнішою: вона простіша та дешевша у масовому виробництві. Дефекти на таких шинах легше помітити, а отже, легше й запобігти трагічним наслідкам. Конструкція таких шин складається із хомута, центральної жорсткої вставки та поліуретанових спиць, розташованих унікальним візерунком.

Схема принципу роботи безповітряного колеса.

Утім, деякі дослідники помітили чітку кореляцію між візерунком та параметрами ефективності колеса. Завдяки системі штучного інтелекту інженерам вдалося визначити найкращий тип структури, який дозволить досягнути максимальної ефективності колеса з мінімумом зусиль. Моделюючи пружну реакцію та стягування-розтягування колеса, науковці змогли визначити структуру, яка протистоїть напрузі під тиском, водночас зберігаючи жорсткість звичайного колеса.

Один із найвдаліших візерунків.

Система штучного інтелекту моделювала структурну конструкцію і виявляла сумнівні елементи, які легко ламаються. Поступово усуваючи їх, вона підставляла нові візерункові та матеріальні комбінації, аби досягти максимальної цілісності колеса без надлишкової жорсткості при потраплянні на гострі предмети.

Утім, безповітряні шини мають і свої недоліки. По-перше, вони кепсько поводяться на великих відстанях, бо сильно нагріваються навіть за низької температури. Хай як смішно це звучить, водіям доведеться робити зупинки, аби шини змогли охолонути. По-друге, найпоширеніші візерунки досить шумні, а також вібрують, себто їх ліпше не монтувати на болід Формули-1.

І, так, вони жорсткі. Постійно. Це означає, що ви не зможете ні на йоту скоригувати жорсткість ваших коліс, тож комфортність ваших поїздок може суттєво постраждати. Хай там як, а безповітряні колеса потроху завойовують ринок, і сміливці із TOYO, Michelin та GoodYear щороку випускають нові вдосконалені моделі.

Тож тримаймо руку на пульсі. А ліпше обидві й на кермі. 

Коменти