Вперше за останні чотири роки у лютому буде 29 днів. І, так, це — високосний рік. У ньому не можна одружуватися, пити каву, робити селфі зі слоном і ще десять тисяч дурнуватих забобонів простого народу. На ці роки завжди припадають літні олімпійські ігри та вибори президента США. Коротше, трапляється стільки цікавого, що цей день обов’язково треба використати на добре діло, а також зрозуміти його історію. Тож почнімо!

Єдине і найпростіше пояснення, навіщо нам високосні роки, полягає в тому, що наша планета здійснює повний оберт навколо сонця за 365.2422 дні. Це означає, що кожен 365-тиденний рік закінчується на чверть дня раніше того моменту, коли планета замкне свою орбіту. 

Зверніть увагу на анімацію від відомого науковця Джеймса О’Доног’ю, яка наочно демонструє ці розбіжності. Ми не можемо додавати четвертинку дня щороку, так само, як не можемо змусити нашу планету обертатися швидше. Поки що. А отже, враховуючи сумні, проте реальні факти з нашої космології, що чотири роки ми додаємо ще один день. На цьому все, дякуємо за увагу.

Якщо, окрім пояснень, вас цікавить ще й історія, то ми раді прохилити завісу таємниці й у цій царині. Річ у тім, що ще від поколінь давніх єгиптян людство намагається обчислити цю всесвітню хронологічно-календарну несправедливість. Сучасну традицію високосного року приписують папі Григорію, який у 1500-х роках виправив на свій лад календар, встановлений Юлієм Цезарем. 

Важливі (і не дуже) високосні дати у всесвітній історії.

Ми додаємо високосний день що чотири роки, проте існує декілька винятків, коли ми пропускаємо цю традицію. Якщо ви любите цифри так, як любимо їх ми, то помітили — повна орбіта навколо Сонця триває 365,2422 дня, а не точні 365,25 дня. Тож із високосним роком що чотири роки наш календар все одно не забезпечував би правильного обчислення без урахування цих дрібниць.

Однак папа Григорій створив логічні винятки з правил: високосні роки, які діляться на 100, як-от 1900 рік, пропускаються, якщо вони водночас не діляться на 400, як-от 2000 рік – бо в такому разі вони зберігаються. Відмова від трьох високосних років що чотири сторіччя зберігає правильність обчислення і традицію українських весільних забобонів. 

Наступний високосний рік, який ми пропустимо, настане 2100 року. 

Система, створена у 1500-х роках, працює і донині. Без неї календар просто не відповідав би порам року за вікном. І якщо з цієї секунди почати ігнорувати високосні роки, то 2100 року привітання чергового коміка-президента випало б на пізню осінь, а 2400 року осіннє рівнодення припало б на Новий рік. 

Цікаво також і те, що ця система не є єдиним рішенням. Нещодавно два професори, фізик та економіст, з університету Джона Хопкінса запропонували перейти на календар, який не міститиме високосного року та буде незмінним. Вони мали на увазі, що 2 лютого завжди буде вівторком. Хай там що.

Аби система працювала належним чином, професори пропонують додавати  високосний тиждень що п’ять чи шість років. У цьому випадку ми отримаємо місяць, на тиждень довший, який з’являтиметься раз на декаду. 

Чи це справді найкращий варіант? Хтозна. 

Ще одну ідею щодо зміни календаря запропонував засновник компанії «Кодак» (будівельник відомої фортеці) Джордж Істман. У його варіанті місяць триває 28 днів, але є нюанс — їх у році буде 13. Додатковий місяць Істман пропонував вставити між липнем та серпнем та назвати його «Сол».

За цієї системи наприкінці року буде «залишковий день» і його Істман пропонував зробити вихідним. Українцям, що люблять свята «від Романа до Йордана», ця ідея однозначно сподобається! Цей календар також вимагає високосного дня що чотири роки. Місяць у календарі Істмана матиме лише 4 тижні, а кожне перше число буде понеділком, друге — вівторком, третє — середою тощо. 

За яким би календарем не жило людство, часу йому завжди бракуватиме. А ви цього року маєте додаткові 24 години, тож постарайтеся провести їх, спілкуючись із близькими людьми. 

Коменти