Історичні заслуги, неймовірні багатства та пов’язані з цим політичні пливи не вберегли Храмовників. Рано-вранці в п’ятницю 13 жовтня 1307 р. за наказом французького короля Філіпа IV «Красивого» більшість лицарів та їхніх помічників були заарештовані, майно Ордену конфісковано. Між іншим, саме відтоді й донині 13 число, якщо воно припадає на п’ятий день тижня, вважається «нещасливим» днем.
18 березня 1314 р. 23-го й останнього великого магістра Ордену 70-річного Жака де Моле після звірячих катувань спалили на одній з паризьких площ — але це вже зовсім інша історія. Дізнатись про неї (і не тільки про неї) можна з тексту Маріони Мельвіль, «Історія ордену тамплієрів».
Для нас у цьому випадку важливо зрозуміти добре відоме прислів’я «всіх не пересаджаєте». Жодному режиму, навіть найбільш авторитарному/терористичному, врешті-решт це не вдавалося. Не вдалося і всемогутньому Філіпу. Якійсь кількості тамплієрів — ми вже ніколи не дізнаємося, якій саме, вдалося уникнути арешту. Розсіялися вони по всій Європі — від Королівства Португалія до Галицько-Волинського князівства, від Шотландського Королівства до Середземноморських островів. Частина храмовників перейшла до Тевтонського ордену.
Частина обрала місцем проживання та молитви монастирі, вирубані в скелях.
1315 р. на наших землях точилася чергова війна. Король Угорщини Карл-Роберт Анжуйський, підтриманий Папою Римським чубився з братами Андрієм і Левом ІІ, на боці яких виступили тамплієри. Ціна питання — галицько-волинський престол…
1323 р. храмовники, яким пощастило врятуватися, перейшли Карпати та «взяли участь» в останній битві проти татар». Саме в ній загинули Андрій та Лев.
Цікаво й от що. На ХІV ст., тобто саме на часи розгрому ордену храмовників, припадає початок різкого підйому Києво-Печерської лаври. Я ні на що не натякаю, лише констатую: впродовж наступних 400 років послідовники Антонія та Феодосія Печерських придбали щонайменше три міста, понад 120 сіл та хуторів, 50 тис. селян, сотні мануфактур, «готелів» для прочан абощо. Звідки гроші? Адже після розгрому Києва 1240 р. фізичне існування Великого князівства Київського завершилося, отже, фінансова підтримка великокнязівського двору припинилися.
За легендами, які мають таку саму правдивість, як і легенда про перебування св. апостола Андрія на київських пагорбах, саме в лаврських печерах тамплієри могли сховати Святий Грааль та частину своїх скарбів, які спромоглися евакуювати з французької території. Саме відтоді Києво-Печерська Лавра набуває статусу третьої за зазначенням – після Іверії та Святої гори Афон – святині християнського православного світу.
Андрій та Лев – «Божиєю милістю власники всіх земель Русі, Галичини та Ладомерії»
На сьогодні все. Але далі неодмінно буде. Про «масковську русь». Нарешті дізнаєтесь, хто її придумав, коли та навіщо.
