Коли 1958 року NASA вперше запустило свою програму Explorer, її початковою метою були просвітницькі заходи для громадян, які б допомогли широкому колу людей дізнатися більше про космос та галузі його дослідження. Ця програма, зокрема, передбачала запуск невеличких космічних апаратів, як-от першу місію «Експлорер-6», запущену 1959 року.
За час існування програми до космосу відправили приблизно сотню апаратів. Для кращого усвідомлення масштабу нижченаведених проєктів, слід розуміти чотири категорії, на які в Explorer поділяють апарати. Отож: малі (SNEX), середні (MIDEX), великі (UNEX), та найамбітніші, «місії можливостей» (MO). Раз на декілька років в межах Explorer обирається кілька проєктів для дофінансування, проте запуск спонсорується лише для одного.
У межах цього проєкту Американська космічна агенція обрала по двоє фіналістів у категоріях SMEX та MO, що відповідають сучасним астрофізичним дослідженням. Пропонуємо вам поглянути на проєкти, які отримають фінансування для повноцінного завершення роботи та запуску наступного року.
Ними стали апарати ESCAPE і COSI у категорії SMEX — максимальний бюджет становитиме 145 мільйонів доларів. The Gravitational-wave Ultraviolet Counterpart Imager та LEAP стали фіналістами категорії «місії можливостей» і отримали 75 мільйонів фінансування.
ESCAPE
Власне, The Extreme-ultraviolet Stellar Characterization for Atmospheric Physics and Evolution, або «Характеризація зірок у глибокому ультрафіолеті для дослідження фізики атмосфери та еволюції». Це проєкт телескопа, що має глибокий ультрафіолетовий діапазон.
Будова ESCAPE.
Він вивчатиме сильні спалахи на близьких зірках та їхній вплив на атмосфери екзопланет. Зокрема, ESCAPE допоможе нам з’ясувати, чи можуть такі спалахи привести до втрати планетою газової оболонки, себто вплинути на потенційний рівень живих організмів.
COSI
The Compton Spectrometer and Imager, або «Комптонівський спектрометр і візуалізатор». Це також телескоп, проте із м’яким гамма-діапазоном, який планують запускати на вільному аеростаті. Він дозволить науковцям побудувати високоенергетичну мапу Чумацького Шляху, де виднітимуться розпади радіоактивних елементів. Також COSI фіксуватиме поляризацію гамма-випромінювань, які містять додаткову інформацію про властивості випромінювального тіла і середовища між ним та Землею.
GUCI
The Gravitational-wave Ultraviolet Counterpart Imager, або «Візуалізатор ультрафіолетових зображень джерел гравітаційних хвиль». Проєкт складається із пари невеличких автономних супутників, які спостерігають небо у різних ультрафіолетових діапазонах.
Ключовим завданням їхньої місії є пошук супутнього гравітаційним хвилям електромагнітного випромінювання, яке з’являється у разі злиття нейтронних зірок або при поглинанні нейтронної зірки чорною дірою. Окрім такого захопливого видовища, супутники GUCI також зможуть побудувати мапу ультрафіолетового неба.
LEAP
A LargE Area burst Polarimeter, або «Полярископ спалахів великої площі». Це прилад, що вловлює гамма-випромінювання та їхню поляризацію і вивчає джети — викиди речовини зі швидкістю, близькою до світла — що виникають під час різноманітних астрофізичних процесів. LEAP планують розмістити на борту МКС.
Анатомія гамма-спалаху і зона, яку вивчатиме LEAP.
Полярископ дозволить нам краще розуміти структуру самих джетів, а також принципи, які створюють ці випромінювання, або спалахи. Дійшовши до фіналу, 2021 року LEAP вирушить на допомогу рентгенівському поляриметру IXPE.
