Попри мистецьку спадщину Да Вінчі, його технологічні розробки та загальний вплив на культуру та історію досі залишаються поза кадром. Ми вирішили змінити це і поглянути на генія Леонардо новими очима, і завдячуємо цьому роботі оксфордського історика мистецтва Мартіна Кемпа. Нумо читати!

Перше, з чого варто почати мову про Лео, це те, що він був позашлюбним сином відомого флорентійського юриста. Утім, попри посаду біологічного батька, соціальний статус Леонардо був не найкращим. Працював Лео у майстерні скульптора Верокіо, а також інженером при дворах Франції, Мілана та Ватикану. Подейкують, що саме завдяки закритій роботі при дворах замість відкритого ринку Да Вінчі вдалося досягти такого рівня та успіху.

Анатомічні доробки Леонардо Да Вінчі.

Усі технологічні винаходи Леонардо були засновані на принципах Ренесансу, себто на пропорціях, анатомії, перспективі тощо. В будь-яких проєктах він бачив математичні моделі та правила, а саме мистецтво трактувалося ним як поєднання візуального знання та розуміння принципів роботи самої природи. До нього такий точний і водночас творчий підхід майже не практикували. Навіть ті митці, які підпрацьовували інженерами.

Дайте Леонардо спокій. Саме з цієї тези варто почати сучасну оцінку його праць. Він існував у конкретний час у конкретній культурі, тож і оцінювати його варто з точки зору впливу на цю епоху. З технологій Да Вінчі добре вдавалася цивільна та військова техніка, а також максимальна автоматизація процесів. На жаль, пластику і високорівневої металургії тоді не існувало, тож конструкції його приладів та машин залишалися велетенськими кресленнями на папері.

Механізмом для відкриття завіси у театрі ми завдячуємо саме Да Вінчі.

До інженерії Леонардо доклався своїм баченням, адже наполягав на тому, аби механіка існувала у тісному тандемі із законами математики. Саме така візія дозволила йому та іншим інженерами створювати механізми із композицій різних елементів, а не витрачати усі сили на створення монолітного продукту. Мікеланджело, Рубенс та Рафаель були сі шоковані.

Креслення махового колеса Да Вінчі.

Суть революції, влаштованої Да Вінчі, полягала у зміні загальної парадигми процесу. Тогочасні митці працювали зі звичайною схемою: дивилися на природу та її ефекти, намагалися їх зрозуміти виключно в межах своєї роботи, і на основі цього починали працю.

Сам Леонардо змінив бачення із банального знимкування природи до реконструкції самих принципів її роботи. Люди почали глибше розуміти навколишні процеси та діяти згідно з математичними правилами.

До прикладу, Леонардо досліджував рух крові в артеріях і намагався створити фізичну модель їхньої роботи. Або створював скляну модель ока, аби зрозуміти принцип зору. Від усвідомлення суті оптики та механізму дії зору його підхід до розуміння картин набував зовсім іншої якості.

Та найбільший вплив Лео мав на геологію, адже бачив її схожою на людське тіло. Земля, подібно організму, отримувала поживу з артерій річок та струмків. Вивчаючи стародавні викопні рештки, він зрозумів, що територія Землі колись була затоплена водою, і йшлося не про Ноя та його ковчег. Ідеї про суть роботи земної кори та її нерівної поверхні він виклав у своїй колекції зошитів, відомій нам під назвою «Лестерський кодекс». 1994 року Білл Гейтс викупив його за 30,8 мільйона доларів та відкрив для показу багатьом музеям світу.

Прототип бойової машини згідно з кресленнями Лео.

Ще більше записів про інженерні та технологічні праці Лео зберігаються в його «Атлантичному кодексі». Звісно ж, після белетристики Брауна, народилася ціла каста людей, схиблених на таємних кодах та криптографічних посланнях Леонардо. Звісно ж, це додало ще більше ажіотажу до світового безглуздя і, на жаль, розмило межу між реальним та популярним Да Вінчі.

А замість мудрування над уявними таємницями, запрошуємо вас насолодитися сучасним технологічним надбанням і поглянути на роботи Да Вінчі новими очима.

Коменти