Всі відомості про тогочасну Московію та про її володаря — Андрія Боголюбського ми дізнаємося з «першоджерела» — «Історії Російської» Василя Татищева. Проблема тут у тому, що, як довів наш сучасник Олексій Толочко, весь твір Васі Татищева є суцільним фальсифікатом.

Серед іншого ми досі достеменно не знаємо, що Андрій робив до 1150 р., коли отримав від батька, Юрія Долгорукого, Вишгород. Знаємо хіба, що Андрій мав велику дружину, перебудував Володимир, запровадив у своїх володіннях католицький культ Богоматері (ікона Володимирської Божої Матері).

Є відомості, що він брав участь в ІІ Хрестовому поході (1147—1149), де познайомився із католицьким віровченням, фінансовими, військовими та іншими практиками тамплієрів. І саме це стало причиною крутого підйому його князівства, перетворило Володимиро-Суздальске князівство на найсильніше в північній Русі, на ядро майбутньої Московської держави.

Учасником ІІ Христового походу був і Фрідріх Барбаросса, тоді герцог Швабії, в майбутньому — король Німеччини та імператор Священної Римської імперії. Саме Фрідріх прислав Андрієві каменярів, які допомогли побудувати та прикрасити Успенський собор — найстаршу на сьогодні кам’яницю Московської держави, патріарший храм, у якому коронувалися (за католицькою традицією) російські монархи.

Так само, як і те, що Данііл Олександрович, молодший син Олександра Невського, родоначальник московської гілки Рюриковичів, був одружений із католичкою Марією, донькою морейського князя (джерело: «Московський Літописець»). Морея це Пелопоннес — крайня південна точка Балканського півострова — одне з герцогств, заснованих хрестоносцями (1205—1432).

Офіційна назва католицького князівства — Ахейське. 1432 р. перетворено на Морейський деспотат у складі Східної Римської імперії.
Московію після розгрому ордену храмовників, так само як й інші руські землі, буквально «затопили» люди «на коні в доспесі повному», тобто люди лицарського стану.

Вони прибували з трьох напрямків: з Орди, з Литви, від «німців». Московські князі одномоментно отримують надлишкові людські, фінансові, технологічні ресурси, які дали змогу впродовж наступних 25-30 років побудувати майже 100 міст та укріплених фортець, а ще заснувати величезну кількість сіл.

Юрій Данилович, великий князь Московський 1307 р., перебуваючи у Новгороді, зустрів «делегацію» пілігримів «заморських», які прибули на 18 вітрильно-гребних кораблях із суцільною палубою. Саме вони привезли «несметное многое множество золотой казны, жемчуга и камения драгоценные», якими «уклонилися» князеві. Саме вони розповіли про терор папи та Філіпа Красивого.

І все це замовчували, фальсифікували, від Татищева починаючи, + з притаманним московитам дикунством знищували архівні документи після «виборів» на царство Міхаїла Романова. Це вже 1613 р. І це вже інша історія.

А нам доведеться здійснити такий собі квантовий стрибок — повернутися в ХІІІ століття.

Читайте також Звідки взялася п’ятниця тринадцяте.

Історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук. Веду авторський телеграм-канал.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Роман

А можна посилання на роботи з яких взята інформація?