Правила особистої гігієни та карантинної поведінки ви знаєте і без нас. На щастя, МОЗ потурбувалося про своєчасне розповсюдження інформації про коронавірус. Утім, людська дурість часто не має меж, особливо коли йдеться про звичні для нас речі. Отже, чому варто звертати увагу на свої пчихи? Невже вони настільки небезпечні для інших? Хіба від мене залежить поширення пандемії? Нумо розберімося.

Патогенні респіраторні емісії, себто викиди з вашої горлянки, що спричиняють захворювання — саме з такою назвою американська дослідниця з МІТ Лідія Бур’юба опублікувала свою працю на Journal of American Medical Association.

Звідти ми дізнаємося, що наші уявлення про пчихи кардинально відрізняються від сучасної наукової думки. Річ у тім, що краплі рідини (які летять з рота та носа, коли ви чхаєте) поширюються на 7-8 метрів і перебувають «у повітрі» набагато довше, аніж ми думали.

Сучасні рекомендації із запобігання та профілактики повітряно-крапельних інфекцій базуються на роботах, що датуються початком правління Гітлера. Вільям Ф. Велс вивчав поширення туберкульозу і вважав, що краплі від пчихів можна поділити на великі та малі. Перші осідають досить швидко, зокрема через більшу вагу. А от дрібні краплі залишаються в повітрі набагато довше, хоча й вода з них випаровується. До нашої слизової вони доходять вже «підсушені».

Саме тому ВООЗ рекомендує триматися на відстані 1-2 метрів від потенційно заражених. Нове дослідження ставить під сумнів і цю відстань.

Наука потребує жертв, отож для свого дослідження Лідія зазнимкувала пчихання камерою із 2000 кадрів на секунду. Вона визначила, що відстань розлітання крапель залежить не лише від їхнього розміру, але й швидкості польоту шмарклі та вологості навколо. Тому великі частки слизу можуть спокійно розлітатися на велику відстань і зберігати патоген у приємному вологому середовищі.

Лідія припускає, що її робота може стати в пригоді дослідникам коронавірусної інфекції, адже ці дані збігаються із Сингапурським феноменом, коли пацієнти заражалися на коронавірус, навіть коли його не було у повітрі лікарняних палат. Найімовірніше, COVID-19 потрапляв від пчиху до вентиляції та поширювався усією медустановою.

Утім, для остаточного підтвердження результатів дослідження Бур’юби необхідно досліджувати пчихи самих хворих на коронавірус. А також не забувати, що основний синдром коронавірусу не пчих, а кашель. На думку Лідії, кашель поширює бяки-буки лише на 2-3 метри. Тож будьте здорові та чхайте в лікоть!

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти