У світі щороку помирає понад 3 млн осіб від причин, пов’язаних з алкоголем: ДТП, серцево-судинні захворювання, алкогольна інтоксикація… Список можна продовжувати, але суть зрозуміла: алкоголізм — це зло. Багато хто намагається винайти ліки проти алкоголізму чи хоча б якось йому запобігти. Зокрема, нещодавно вчені провели експерименти на мишах, яким блокували певні рецептори у мигдалині й отримали позитивні результати — справді знизили тягу до алкоголю. Але про це все трохи згодом.

Що таке ця мигдалина і як вона пов’язана з алкоголем?

Мигдалеподібне тіло (або амигдала) розташоване у мізках, над стовбуром головного мозку. Це частина лімбічної системи й вона регулює наші емоції. Саме завдяки амигдалі в екстрених ситуаціях відбувається викид гормону норепінефрину (він загострює органи чуття) та мобілізуються м’язи. Фактично, це рятує життя, якщо на вас хтось нападе. Тобто, коли ви відчуєте емоцію страху — мобілізовані м’язи дозволять різко рушити з місця та швидко бігти, а завдяки загостренню органів чуття ви краще зорієнтуєтеся на місцевості.

Але, на жаль, мигдалеподібне тіло також формує наші найпримітивніші й водночас найсильніші почуття: як позитивні, так і негативні. Наприклад, ви почули смішний жарт і просто не можете стриматися та вибухаєте від сміху! Або коли ви роздратовані та зриваєтесь на коханій людині через дрібницю. Сваритеся з нею, а пізніше розумієте, що погарячкували? Дякуйте за це мигдалині.

Так, саме ця маленька частина мозку здатна як врятувати ваше життя, так і зруйнувати ваші стосунки

Алкоголь вносить корективи у роботу мигдалини та всього мозку. Та що там мозку — всього організму! Одним з таких порушень і є алкоголізм.

Алкоголь спричиняє виділення нейромедіатора (гамма-аміномасляної кислоти), що гальмує процеси нервової системи. А також «придушує» глутамат, який відповідає за збудження нервової системи та передачу сигналів. Такі нейромедіатори фактично є мовою спілкування для наших нервових клітин.

Оскільки алкоголь притлумлює це спілкування, людина розслабляється чи засинає. До того ж, алкоголь стимулює виділення дофаміну. А як уже відомо, дофамін є синонімом до слова «щастя». Інакше кажучи, споживаючи алкоголь людина заспокоюється, розслабляється та відчуває задоволення.

Якщо споживати алкоголь у значних кількостях та систематично, мозок стає менш чутливим до етанолу й більш чутливим до глутамату. Тому алкоголіки почуваються гірше, якщо не п’ють — в них виділяється більше глутамату. Людина стає роздратованою, з’являються різні психози чи «білочка». Та ще й зовсім неприємний бонус — алкоголь повільно виводиться з організму. Наприклад, у мозковій тканині він залишається ще протягом двох тижнів. 

Як саме вчені знизили тягу до алкоголю?

Раніше науковці вже виявили зв’язок між мигдалеподібним тілом та частиною середнього мозку, що відповідає за залежності та реакцію на стрес. Цей зв’язок є ланцюгом з проєкційних нейронів. Це такі нервові клітини, які є основними обробниками болю і які передають сигнали в інші частини мозку. Вони також є ГАМК-ергічними (ГАМК — гамма-аміномасляна кислота, про яку ми згадували вище). Коротко кажучи, вони є частиною системи, яка гальмує збудження.

З цього випливає, що будь-яке порушення системи призводить до підвищення тривоги та навіть психічних порушень (привіт, алкоголізм). 

Цього разу вчені (американські, не британські) з медичного університету Південної Кароліни зосередилися на маленькій частині мозку, яка, як виявилося, відіграє значну роль в алкоголізмі. Це — bed nucleus of the stria terminalis (BNST). Це латинська назва певного ядра.

Все, що вам потрібно знати про це ядро — воно пов’язує мигдалину (яка відповідає за емоції, пам’ятаєте?) з гіпоталамусом (частиною середнього мозку, що відповідає за гормони та вегетативну систему). Саме в цьому ядрі міститься чимало каппа-опіоїдних рецепторів або КОР. 

Ці рецептори протилежні дофаміну — вони відповідають за невдоволення, похмурість та тривожність. Їхня гіперстимуляція може у деяких випадках призвести до відмови від алкоголю, оскільки людина почуватиметься дуже пригнічено. Процеси у BNST пов’язані з психічними порушеннями.

Часто каппа-опіоїдні рецептори називають антивинагороджувальними

Дослідники провели певні маніпуляції над цими рецепторами у мишей. Зокрема, вводили до того нейронного «мосту», що поєднує мигдалину та гіпоталамус, речовини, які блокують КОР. Тоді тяга до спиртного в мишей-алкоголіків (як же це звучить!) сильно знизилась, але не зникла повністю. Умовно кажучи, якщо раніше ця миш випивала цілу пляшку вина, то після маніпуляцій вчених їй було цілком вистачало одного келиха. Це дуже умовно 😂

Таким чином, блокування певних опіоїдних рецепторів у розширеній мигдалині може стримувати надмірне споживання алкоголю. 

Виходить такий собі парадокс: і гіперстимуляція, і абсолютне блокування КОР послаблює алкоголізм. Бо людина не відчуватиме за таких умов ейфорії, а навпаки — тільки дисфорію.

Не зовсім зрозуміло, чому так виходить. Але ми точно знаємо, що КОР відіграють важливу роль у негативному емоційному стані, фактично маніакальному, який змушує алкоголіків регулярно пити.

каже один з команди вчених

Ці дослідження (на додачу до десятків тисяч інших) стануть у пригоді при лікуванні алкоголізму та попередженні рецидивів у колишніх алкоголіків.

Коменти