На початку квітня Президент США Дональд Трамп підписав розпорядження про політику США щодо використання ресурсів інших планет, яке фактично може започаткувати “приватизацію” космосу.

У відповідь Росія засудила таку стратегію, хоча 2018 року директор Роскосмосу Дмитро Рогозін підписав договір про науково-технічну співпрацю з Космічним агентством Люксембургу, яке орієнтоване на розвиток комерційної складової в освоєнні космосу. То що ж відбувається?

Така політика Трампа визначає насамперед правовий аспект діяльності проєкту Artemis із колонізації Місяця. Ця програма передбачає висадку на супутник двох астронавтів 2024 року, які зберуть необхідні дані для запуску довготривалішого проєкту до 2028 року.

Видання The Telegraph зазначає, що ресурси на Місяці, а особливо лід на його полюсах, є тим ключем, що може дозволити Америці “закріпитися” на повністю функціональній місячній базі.

NASA вже обрало компанії, які будуть розробляти технології транспортування людей на Місяць в межах проєкту Artemis. SpaceX, Blue Origin та Dynetics вестимуть свої розробки паралельно, а об’єднані контракти складають 967 млн доларів.

За словами адміністратора американського космічного агентства Джима Бріндестіна, це буде останньою частиною роботи над проєктом перед запуском людини на Місяць.

Чому Росія виступає проти?

Здавалося б, позицію Росії щодо “приватизації” космосу можна вважати правильною та обґрунтованою. Керівництво Роскосмосу вже заявило, що плани з агресивного захоплення інших планет є безпрецедентними, хоча сама Росія планувала приєднатися до програми з видобування корисних копалин в космосі

З огляду на це, вже можна говорити про початок прихованої “космічної гонитви” за ресурсами, яка викликає певне напруження серед низки країн. Адже наразі дослідження космосу відбувалося спільними зусиллями та спільним коштом. Зараз же ситуація може докорінно змінитися.

Більшість країн, які засуджують “комерціалізацію” космічних досліджень, посилаються на статтю 1 чинного Договору про діяльність держав за межами Землі від 1967 року. В ньому вказано, що дослідження і  використання космічного  простору є надбанням усього людства.

Отже, планети, які раніше ми могли уявляти лише в контексті науково-фантастичних фільмів, можуть стати реальним “плацдармом” для протистоянь ворожих країн. Попри договір 1967 року, який передбачає, що ніхто не може присвоїти собі будь-які небесні тіла, з розвитком технологій країни відособлено почали готувати юридичне підґрунтя для майбутнього бізнесу.

Окрім цього, тривожним “дзвіночком” є створення спеціальних Повітряно-космічних сил у Росії та Космічних військ у США. Тому наразі залишається тільки сподіватися, що наука все ж візьме гору над амбіціями світових лідерів нашої планети та не дозволить невдовзі розпочатися справжнім “зоряним війнам”.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
сашко

росія може тільки пакостити США, а протистояти – це як собака гавкає на колесо автомобіля