Вченим вдалося знайти методи впливу на ген, відповідальний за стійкість рослин. За словами науковців, перетворення одного гену в неактивний може викликати певну форму “стресової пам’яті”, яка надалі наслідуватиметься деякими представниками потомства. 

Ідентифікація таких генних мереж може свідчити про те, що у рослин є механізми, відповідальні за усунення стресів і зміни росту. А от можливість впливу на них дає науковцям ключі для управління цими механізмами. 

Деактивація генів, на відміну від генної інженерії, не включає “міксування” різних організмів – насамкінець рослина залишається тією ж, що і до маніпуляцій. Змінюється лише архітектура внутрішніх зв’язків “гену стійкості”, яка дозволяє передавати ці “стресові спогади” наступним поколінням і робити їх витривалішими, пояснює видання Cosmos.

Експериментальні дослідження з деактивації генів проводили на квітучій рослині арабідопсис з родини капустяних. Авторка проєкту Саллі Маккензі зазначає, що вони з колегами виростили п’ять поколінь арабідопсису з “пам’яттю” і без неї.

Впливаючи на відповідний ген, вчені змогли знайти ті зв’язки, які відповідають за ріст коренів і врожайність. Але були й інші представники потомства, які не успадкували “спогади” своїх “батьків” та залишилися слабшими за своїх “братів і сестер”.

Експериментальні зразки арбідопсису.

Наступними до “стресового” експерименту вже “долучилися” томати й соя, а в планах вчених дослідити гени каноли.

Цікаво, що канола сама є продуктом генної інженерії – це звичайний ріпак, в якому змінили білок, відповідальний за стійкість до гербіцидів.

У такий спосіб селекція може повернутися в природніше річище і розв’язати ті розбіжності, які виникли в суспільстві через генну модифікацію організмів. Адже ГМО вже викликала реакцію природи й призвела до зменшення кількості комах, що раніше жили в полях та живилися бур’янами. Але, оскільки наука не стоїть на місці, сучасні тенденції дають надію на обережне ставлення до природних ресурсів в майбутньому.

Читайте також: Вчені створили біопринтер, що друкує штучну шкіру на місцях опіків.

Коменти

Наталя Шевченко

Так, дякуємо, поправили. Ще гусимка звичайна )