Торік ми розповідали, як сучасна енергетика бере енергію із надр Землі. Сьогодні ми зазирнемо до серцевини сучасних технологій — дата-центрів — і спробуємо розібратися у тому, як вони працюють і для чого використовують надра нашої планети.

Аби показати цей текст у браузері, ваш пристрій відправляє сигнал до DNS-мережі, а вона своєю чергою комунікує із серверами, себто дата-центрами. У добу зростання ІТ-індустрії у всьому світі дата-центри стали стратегічно важливими об’єктами не лише гігантських корпорацій, але й банків, державних та військових структур. Особливість дата-центрів, як порівняти з будь-якими іншими спецбудівлями, в тому, що вони працюють цілодобово, не зупиняючись ні на хвилину. Звісно, у контрактах підрядники прописують можливі force majeure із зупинкою серверів, та вони рідко тривають більше ніж 45 секунд і вартують усім сторонам добрячих грошей.

Інфографіка прогнозованих споживань за галузями.

Такий графік роботи змушує дата-центри споживати добрячу кількість енергії — світовий показник становить 200 ТВт*год на рік. Згідно з авторитетними прогнозами, цей показник лише зростатиме. Зелена енергетика не зможе покрити теравати енергії, що їх регулярно споживає світ, отже, вугільні та атомні електростанції залишаються вимушеним кроком. Через це дата-центрам приписують додаткові 2% до світових викидів діоксиду вуглецю.

Дата-центр Citigroup у Німеччині.

Дата-центри — це просторі будівлі, щільно заповнені технологічними системами, які супроводжують інженерів гулом та блиманням індикаторів. На відміну від старих підприємств, сучасні дата-центри нерідко будуються вже із зеленими технологіями всередині та назовні. Наприклад, у Рейк’явіку є Verne Global Data Centre, який на 100% «зелений» завдяки гідро- та геотермальним електростанціям навколо. Citigroup у Франкфурті ефективно використовує дощову воду, знижуючи навантаження на міську мережу.

Як видно з матеріалів, енергоефективність дата-центрів стає наріжним каменем усієї технологічної індустрії. Особливо це стосується холодопостачання, адже після серверного навантаження воно є найбільшим фактором енергоспоживання будь-якого дата-центру. Звідси з’явився показник ефективності використання енергії (ЕВЕ), за яким вимірюють енергоефективність дата-центру, порівнюючи загальне енергоспоживання зі споживанням від ІТ-обладнання.

Наші читачі-інженери, можливо, вже почали думати про фреонові кондиціонери. Утім, популярності набирають системи вільного охолодження (freecooling), які дозволяють досягнути дельта ЕВЕ у 1,1, що на 40% ефективніше за наявні традиційні системи охолодження.

Прямий freecooling охолоджує серверні будівлі завдяки заздалегідь очищеному повітрю ззовні. Непрямий freecooling охолоджує дата-центри завдяки внутрішньому повітрю, що циркулює у проміжних теплообмінниках. Що холодніше на вулиці, то дешевше охолоджувати серверні.

Звісно ж, і Google, i Facebook, i Amazon вже використовують freecooling для своїх дата-центрів. 

Та світові ІТ-гіганти шукають рішення і поза системами вільного охолодження. До прикладу, Microsoft планує розмістити дата-центри прямо в океані, сподіваючись урізати витрати на охолодження взагалі.

Загадкою залишаються тільки дві речі: як там ремонтувати несправності, і чи не почне дата-центр роздавати Wi-Fi на Атлантиду.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти
Сашко

А про охолодження океану, який нагрівається, мало хто думає)

Володимир

Цікаво