Минулого тижня ми зупинилися на Болеславі Тройденовичі (в православ’ї — Юрій), Королю Русі, князю галицько-волинському, останньому з роду П’ястів. Його шлюб з донькою Гедиміна Єфросинією (Офкою) був бездітним. Тому Болеслав оголосив спадкоємцем престолу польського короля. Саме від року його смерті (1340) і починається багатостолітнє (до 1939) перебування частини сучасних українських земель у складі Польської держави.
Юрій-Болеслав Тройденович
30-ті рр. XIV ст. – це безупинні конфлікти та війни ВКЛ із Москвою та Ордою. Православні Москва і Литва – головні суперники на руському просторі. Опорні точки Литви — Псков, Київ, Смоленськ. Практично литовсько-московські збройні змагання – це така собі Столітня війна N 2, яка тривала на тлі відомої всім і кожному «Столітньої» війни між Англією та Францією (1337—1453).
Головні події на наших землях, як на мене, пов’язані з іменем Любарта з роду Гедиміновичів.
Любарт — великий князь Волинський. Князь луцький, володимирський, любарський крем’янецький, галицький. Останній самостійний правитель Галицько-Волинської держави.
Про нього годиться сказати окремо і, як не дивно, кілька добрих слів. Адже його впливи ми, не знаючи цього, відчуваємо на собі до сьогодні. Отже, на галицько-волинський престол його запросили тогочасні олігархи – бояри. Він віддавна жив на Волині, був православний литвин, знав руську мову, вважав себе законним спадкоємцем Романовичів. Одружений був із княжною Ольгою, донькою Андрія Юрійовича з роду Романовичів.
Герб «Гедимінові стовпи»
Підтримував руську культуру, мову, православну віру. Будував церкви, дбав про освіту і торгівлю. Переніс столицю із Володимира до Луцька. Заснував там замок, який донині має його ім’я. Над річкою Случ поставив місто свого імені (сучасне смт Любар). Заснував і окрему галицьку православну митрополію, невдовзі ліквідовану, ясна річ, митрополією Московською.
Замок Любарта в Луцьку
До речі. Ви колись відвідували Луцьк? Ні? А дарма. 1429 р. саме це замок став столицею Європи. Але про це іншим разом…
Правив Любарт за порядками й правами часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. По смерті його, за відсутності легітимного спадкоємця, галицько-волинські землі впродовж наступних 50 років переходили під владу легітимних володарів Польщі, Литви, Угорщини, Молдови.
Так би воно тривало, можливо, й надалі. Але прилетів той самий «чорний лебідь», про якого ніхто нічого не знає, ніколи сам не бачив, але точно знає, коли той прилітає.
Типу як COVID-2019…
До наступного тижня!
Читайте також: Як культура Русі поєднала в собі Захід та Схід.
Жахливо! Це пан Данило такі помилки в тексті допускає?
Не зовсім Польща, а литовське князівство, литвин це ті кого зараз називають бяларусами. Теперішні литовці колись називались жмудь. Любарт був братом Вітовту, той хто виграв грюнвальдську битву, Вітовт став королем гуситів, ворогом Риму. Впав з коня у 80 років. Рим зробив ставку на ягайла, того хто любив гроші. Луцьк був південною столицею а основною Тракай, але туда було незручно добиратися. Але московити дань платили літвінам вчасно!
Наче недопрацьований переклад з Гугл.