Нещодавно журнал Nature опублікував дослідження гонконзьких науковців, які розробили біонічне око. Це – роботизований механізм, покликаний максимально точно відтворювати будову людського ока і буквально здатний «бачити» об’єкти навколо.

Під час роботи над проєктом дослідники спиралися на анатомічну будову справжнього людського ока, адаптувавши пристрій до механічних елементів. Поточний прототип – діаметром 2 см – досить непогано відтворює людське око. Всередині біонічного ока міститься рідкий електроліт, сітківку «зіткали» з нанодротів, а кришталик зробили завдяки досягненню сучасної офтальмології: інтраокулярній лінзі.

Команда дослідників Гонконзького університету.

Заломлюючись у кришталику, світло досягає фоторецепторів сітківки, які перетворюють фотони у сигнали. 

Ці сигнали нервовими шляхами йдуть у зорові відділи мозку, та от штучних нервових каналів до кафедри робототехніки ще не завезли. Мембрана штучної сітківки оснащена крихітними сенсорами перовськіту – чутливого до світла матеріалу, що його застосовують у сонячній енергетиці. Отже, у біонічному оці, замість нервових шляхів, сигнал йде нанодротами, а роль зорової кори мозку виконує звичайний процесор.

Тестування приладу показали, що біонічне око змогло розрізнити літери Y, E та І, не плутаючи їх. Звісно ж, до ефективності звичайного людського ока йому ще далеко – необхідно додати приблизно 40 мегапікселів. Та добра новина у тому, що сам принцип штучного ока виявився робочим, а отже якість картинки – питання часу. Одна з головних проблем технології наразі полягає у з’єднанні зоровим нервом штучного ока та реального мозку. З огляду на те, що око потрібно людині 24/7, у науковців ще багацько роботи.

Біонічне око у розрізі, зображення зі сторінки дослідження.

Окрім того, біонічне око потребує автономії, себто джерела живлення. Науковці планують забезпечити його мікроскопічними сонячними батареями. Загалом цей винахід зможе допомогти людям, які втратили біологічне око, але хочуть відновити зір на доброму рівні. Чутливість нанодротів деінде навіть краща за людське око – оптичний діапазон біонічного гаджета дозволяє реагувати на хвилі довжиною 800 нм, що є порогом між світлом та інфрачервоним випромінюванням.

Така характеристика допоможе біонічному оку розпізнавати предмети у темряві, ба навіть краще за людське. Дослідники також вважають, що, завдяки швидшій реакції на зміну світла, власники біонічного ока зможуть краще пристосовуватися до нових умов. У найближчі роки очікується поліпшення не лише інтеграційної, але і якісної складової винаходу – кількість мегапікселів планують збільшити на порядок, забезпечивши оку FullHD-зображення.

Підтримайте Токар
50 грн.

10% середньостатистичної статті,
або ж пів дня роботи нашого сервера

Підтримати
Ось вона, нагода стати причетним до розвитку незалежних медіа!
Коменти