Концепцію так званої «їжі майбутнього» ще 15 років тому започаткували американці, представивши генетично модифіковану їжу (вже добре знайомі нам продукти з ГМО). Проблеми з харчуванням населення планети, чия чисельність до 2050 року становитиме 10 мільярдів, стають дедалі нагальнішими: річ у недостатній ефективності сільського господарства, яке, за даними Державного об’єднання наукових і прикладних досліджень Австралії, вже 2030-го має бути на 14% продуктивнішим у задоволенні потреб людства.
В майбутньому наш раціон, так само як і продовольча безпека та екологічна харчова промисловість, залежатиме від різних ініціатив.
Ентомофагія
Інакше кажучи – комахоїдство. Як не дивно, до складу борошна, котлет для бургерів і батончиків для перекусу тепер входитимуть комашки з високим вмістом протеїну – цвіркуни, коники та черв’яки. Те, що нам здається диким, у Таїланді, Китаї, Бразилії Мексиці та в деяких африканських – давно звична річ. Розведення комах – чудова альтернатива неекологічній харчовій промисловості. До того ж, воно має всі шанси подолати проблему неправильного харчування у малорозвинених країнах.
Ініціативу ентомофагії підхопили голландський стартап Protix, південноафриканський AgriProtein та французький Ynsect.
За даними FoodIngredientsFirst, швейцарський стартап Essento вже розробив бургери з комах для людського споживання. Фалафель з клопами багатий на білки, жирні кислоти, вітаміни та клітковину.
Не алергенні горіхи
Таким є, наприклад, безглютеновий тигровий горіх (земляний мигдаль). Він поширений у Південній Європі, Африці та на Мадагаскарі, а також на Близькому Сході та Індійському субконтиненті. Тигровий горіх – те ж саме, що солодкий мигдаль. Має велику поживну цінність, високий вміст клітковини, олеїнової кислоти, вітамінів С та Е та таких мінералів, як калій та фосфор.
Рослинні замінники м’яса
Нове покоління активно переходить на вегетаріанство. Річ не лише у гуманності щодо екосистем чи до власне тварин: м’ясо, яке ми споживаємо, найчастіше містить велику кількість антибіотиків та інших речовин з безсумнівним негативним впливом. Вперше бургери на рослинній основі, сосиски та «курячі пальчики», що смакують так само, як традиційні м’ясні продукти, виготовила компанія Beyond Meat із Лос-Анджелеса. А каліфорнійський стартап Impossible Foods створив рослинну котлету для бургера, яка шкварчить і кровить як справжня. Продукція цієї компанії навіть вважається кошерною.
Зміна наших харчових звичок зменшить викиди метану, а споживання води скоротиться приблизно в 15 разів.
Водорості
Пристосовані як до морських, так і прісноводних середовищ, а споживання водоростей – потенційне розв’язання проблеми дефіциту їжі. Така сільськогосподарська практика вже поширена в Азії. Водоростями можуть харчуватися люди й тварини, а їх вирощування має всі шанси стати найбільшою у світі галуззю рослинництва.
Cтартапери з Terramino Foods вирощують гриби та створюють з них «лососеву» котлету, яка на смак та зовні нагадує справжню рибу. До того ж, розробникам вдалося відтворити запах лосося.
Проблема надмірної експлуатації рибних запасів планети загострюється так само, як і проблема вмісту забруднювальних речовин (ртуті, мікропластику) у морепродуктах. У цьому сенсі Terramino мають чудовий потенціал – вони нагодують планету, водночас не завдаючи шкоди її екосистемі.
Синтетичне м’ясо
Сподіваючись стримати глобальне потепління і водночас не позбавити задоволення м’ясоїдів, вчені висунули ідею про синтетичне м’ясо, вирощене в лабораторії. Ця інноваційна наукова технологія з’явилася ще 2013-го. Її суть – культивування яловичого фаршу зі стовбурових клітин корів. Вирощене в лабораторії м’ясо виглядає, пахне і смакує як яловичина. Готують його так само, як аналогічний традиційний продукт.
Для створення культивованого в лабораторії м’яса тварині, приміром, свині чи корові, роблять біопсію. Потім стовбурові клітини з цього зразка поміщають до біореактора в лабораторії, і додають туди розчин глюкози, амінокислоти, вітаміни й мінерали.
Вже доступне бронювання столиків у голландському ресторані Bistro In Vitro – першому закладі громадського харчування, де подають стартери, основні страви та десерти (!) із синтетичного м’яса. Щоправда, відвідати Bistro In Vitro можна буде лише з 1 травня 2030-го.
Водорості, синтетично вирощене м’ясо, рослинні альтернативи м’яса, їстівні комахи та протеїнові батончики цілком можуть стати невіддільною частиною нашого раціону. Що ж до продовольчої безпеки, дефіциту їжі та недоїдання, алергій та захисту біорізноманіття – ці та інші проблеми може розв’язати споживання «чистої» їжі.
Надважливим буде встановлення норм щодо виробництва та постачання цих передових харчових продуктів у різних країнах.
Я не буду такого їсти, а ви?